УРОК 13 Тема. Природні екосистеми в довкіллі: ліс, степ, прісна водойма. Використання людиною природних екосистем. Охорона екосистем.

УРОК 13
Тема. Природні екосистеми в довкіллі: ліс, степ, прісна водойма. Використання людиною природних екосистем. Охорона екосистем.
Мета:
• Ознайомити учнів з особливостям екосистем своєї місцевості: лісом, степом , ставком, з’ясувати їх значення в житті людини.
• Розширити знання учнів про використання природних екосистем, про необхідність зберігати та охороняти природне середовище.
• Розвивати вміння та навички:
1) спостерігати за рослинними та тваринними організмами, порівнювати їх;
2) узагальнювати матеріал, вибирати головне, робити висновки;
3) складати ланцюги живлення на прикладі мешканців різних екосистем,
4) складати опорні схеми та працювати з ними.
• Виховувати екологічну культуру, прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми: словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником), наочний (демонстрація наочності),

Обладнання: малюнки тварин та рослин різних природних екосистем.

Поняття і терміни: екосистема, природна екосистема, ярусність, .

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 11.
• Скласти 2 ланцюги живлення на прикладі тварин лісу.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконання завдань (учень відповідає усно).

ІІІ. Опитування попереднього матеріалу.
Учні набирають банк знань, отримуючи за кожну відповідь картки жовтого кольору, що відповідає 1 б. Початковий (стартовий) капітал – 4 письмових завдання № 1, 5, 6, 8 загальною вартістю 27 балів (8 б). Іншу кількість балів учні отримують додатково, виконуючи інші завдання та працюючи під час уроку.
• Бесіда.
1. Що називають екосистемою?
2. Які види екосистем вам відомі?
3. Чим відрізняються між собою природні та штучні екосистеми?
4. З яких компонентів складається екосистема?
5. Які типи організмів є обов’ язковими в екосистемі?
6. Які зв’язки виникають в екосистемі?
7. Чим відрізняються між собою зовнішні та внутрішні зв’язки в екосистемі?
8. Що називають харчовим ланцюжком?
9. Скільки ланок має харчовий ланцюг? Чому?
10. Які типи організмів є обов’язковими в харчовому ланцюгу?

• Виконання завдань
Завдання 1. «Вірю не вірю». (Стартовий капітал).
Із запропонованих тверджень виберіть вірні, поставивши знак «+», навпроти невірних тверджень знак «-».
1. Природні екосистеми створені людиною.
2. Ліс, поле, город, сад – природні екосистеми.
3. Обов’язковим компонентом екосистеми є живі організми.
4. В екосистемі між її компонентами виникають внутрішні та зовнішні зв’язки.
5. Конкуренція та харчові зв’язки – це внутрішні зв’язки в екосистемі.
6. Сукупність організмів зв’язаних харчовими зв’язками називають харчовим ланцюгом.
7. Кількість ланок в харчовому ланцюгу необмежена.
8. Зв’язок з довкіллям – внутрішній зв’язок в екосистемі.
9. Харчовий ланцюг починається хижаком.
10. В харчовому ланцюзі обов’язковими компонентами є рослини, тварини та організми, які споживають та розкладають рештки.
11. Хижак в харчовому ланцюзі посідає третє місце.
12. В харчовому ланцюзі простежується передача речовини та енергії.

12х1=12 б.
Завдання 2. Виправ помилки.

Учням пропонуються речення з помилками. Помилку необхідно знайти та виправити.

1. Екосистеми, які створила людина називають природними…(штучними).
2. Поле, город, сад – природні екосистеми.. (штучні).
3. Зв’язки, які виникають всередині екосистеми називають зовнішніми…(внутрішніми).
4. Конкуренція, та харчові зв’язки – це приклади зовнішніх зв’язків в екосистемі…(внутрішніх).
5. Харчовий ланцюг містить 6-8 ланок…(4-5).
6. Харчовий ланцюг починається хижаком…(рослиною).
7. Останньою ланкою харчового ланцюга є автотроф…(сапротроф).
8. Організми, які утворюють органічну речовину називають гетеротрофами…(автотрофами).
9. Основними компонентами екосистеми є хижаки та сапротрофи…(крім них ще й автотрофи).
10. По харчовому ланцюгу не можна простежити передачу речовини та енергії…(можна).

Помилку знайшли – 1 бал, виправили – 1 бал.
Максимальна кількість балів 10х2=20.
.
Завдання 3. Із запропонованих організмів виберіть організми-споживачі. (Відповіддю буде піднята права рука).
Липа, бурий ведмідь, кліщ сибірський, лілія лісова, водорості мікроорганізми, лисиця, вовк, береза, миша, морква, троянда, таргани, черепаха.

Завдання 4. «Третє зайве.»
1. Конвалія, дуб, сад. (сад – екосистема, всі інші - система).
2. Ліс, степ, тюльпан. (Тюльпан – система, всі інші - екосистеми).
3. Поле, ліс, водойма. (Поле – штучна екосистема, інші - природні).
4. Город, море, сад. (Море – природна екосистема, інші - штучні).
5. Пшениця, миша, жаба. (Пшениця та миша – частина харчового ланцюга, жаба - ні).

Завдання 5.
• Складіть ланцюги живлення для слідуючих організмів:

1. Зерно
2. Миша
3. Водорості
4. Рачки
5. Змія
6. Їжак
7. Черепаха

8. Людина
9. Чапля
10. Лисиця
11. Курка
12. Мікроорганізми.
13. Мальки риб
14. Щука.


• Із запропонованих організмів виберіть мешканців:
І варіант лісу ІІ варіант водойми

IV. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати екосистеми і об’єктом нашого уроку є природні екосистеми.
На нашій планеті, нажаль, практично не залишилося таких природних екосистем, які б не зазнали впливу людини.
• Які ж наслідки цього впливу?
• Чи можна відновити все те, що змінила людина внаслідок своєї діяльності?
• Чи є необхідність охороняти природні екосистеми?
Саме на ці запитання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці, тема якого… (Оголошення теми та мети уроку).

V. Вивчення нового матеріалу.
1. Природні екосистеми: ліс, степ, прісна водойма.
1. Що називають екосистемою? (сукупність неживої природи та живих організмів де відбувається коло обіг речовин та перетворення енергії).
2. З яких компонентів складається екосистема? (нежива природа та живі організми: ті, що продукують речовину, ті, що її споживають та розкладають)
3. Чим відрізняється природна екосистема від штучної? (Природну виникла сама по собі, а штучну створила людина).
4. Наведіть приклади природних екосистем? (Ліс, степ, луки, водойми).
Розглянемо особливості трьох природних систем: лісу, степу та прісної водойми.
• Ліс
Ліс – природна екосистема, основним компонентом рослинності якої є дерева. Крім дерев у лісі ростуть кущі, трав’янисті рослини, мешкає велика кількість тварин. Особливістю пристосування рослин до життя у лісі є їх ярусне просторове розташування. Кількість ярусів залежить від типу рослин, які переважають у лісі. Наприклад, у широколистяному лісі – діброві можна визначити 4-6 ярусів. Верхній ярус утворюють високі дерева: дуб, ясен, липа, клен. Другий ярус – менш високі дерева:верба, дикі яблуні та груші. Третій ярус займають ще нижчі: ліщина, бузина та молоді дерева, 4-6 яруси займають трави. Кількість ярусів трав залежить від зовнішніх умов: освітленості, зволоженості ґрунтів. В лісах є тимчасові яруси, наприклад первоцвіти, які з’являються ранньої весни та відцвітають раніше, ніж на деревах з’явиться листя. Є в лісах і поза ярусні рослини, наприклад лишайники, рослини паразити тощо.
Тварини також оселяються «поверхами». Досить часто вони прив’язані до того чи іншого ярусу рослин, де знаходять собі їжу та житло. Так, серед комах є мешканці ґрунту, опалого листя, травостою, верхньої та нижньої крони дерев. Крім того, кожна з рослин чи тварин має свій час активного життя, розмноження чи полювання. Сова полює вночі, миші, що виходять на пошуки поживи в цей час, є її здобиччю. Лисиця полює вдень. Вона не пропустить мишу, але не обмине і жабу або їжака. Ґрунт у лісі вкритий лісовою підстилкою, у якій мешкають санітари лісу — ґрунтові гриби, мікроорганізми. Між усіма жителями лісу існують постійні взаємозв'язки, обумовлені ланцюгами живлення.

Завдання 5. Запропонуйте ланцюги живлення для тварин лісу. (домашнє завдання).

• Степ.
Степ — це природна екосистема, елементами якої є трав'янисті рослини, тварини, мікроорганізми. Степ утворився на чорноземних ґрунтах, на ділянках земної поверхні з глибоко розташованими підземними водами.
Рослини степу становлять угруповання трав, що добре переносять і посуху, і спеку, і холод. За умов спекотного посушливого літа верхня частина степових трав восени відмирає, але залишається їх підземна частина (кореневища, цибулини, бульби), з якої наступної весни розвиваються молоді пагони з листками. Степові рослини мають дуже довгі та розгалужені корені, бо влітку вологи часто не вистачає. Тому степ влучно називають «лісом навпаки»: у лісі більше розвинена наземна частина рослин, а в степу — підземна.
У наш час степи трапляються маленькими клаптиками по схилах деяких балок. Вони дуже збіднені внаслідок випасання домашніх тварин. Внаслідок практичної діяльності людини більшість степових ділянок розорані і сьогодні на них вирощують культурні рослини, більшість степових рослин та тварин є рідкісними чи занесені до Червоної книги. Для їх охорони виділяють заповідні території. Прикладом такої території на Сумщині є Михайлівська цілина, на грунтах якої зростає велика кількість рідкісних степових рослин. Серед рослин до Червоної книги України занесені всі види ковили, астрагал шерстистоквітковий, півонію тонколисту; серед птахів дрохву, канюка степового, луня польового; серед звірів — тхора степового; серед плазунів — гадюку степову. (Розповідь супроводжується демонстрацією малюнків відповідних рослин та тварин).

• Водойма.
Водойма — це угруповання рослин, тварин, мікроорганізмів, пристосованих до водного середовища життя. Як і ліс чи степ, водойма поділена на «поверхи». Одні тварини мешкають поблизу водної поверхні чи над нею, другі — у товщі води; треті — на прибережному мілководді; четверті — біля дна. (Робота з підручником мал. 60 стор. 70)
Кожна краплина води наповнена величезною кількістю мікроскопічних життів. Серед них можна розрізнити бактерії та водорості. Водорості під час росту вбирають із води солі і погли-нають сонячну енергію, виробляючи органічні речовини та виділяючи кисень. Водорості швидко відмирають і осідають на дно. Рештками водоростей живляться бактерії, які знову перетворюють органічну речовину на неорганічну (мінеральні речовини).
Живими дрібними водоростями живляться маленькі рачки (дафнії та циклопи), а також пуголовки жаб, личинки комах (наприклад, комарів), молюски (жабурниці, котушки, ставковики). А дрібні рачки і личинки комах — улюблена їжа деяких «мирних» (тих, що не полюють на своїх «родичів») риб, личинок хижих комах, наприклад, бабок. «Мирні» риби наших водойм — карась, короп, лящ, краснопірка. На них полюють хижаки — хижі риби (щука, окунь, судак), птахи (чапля, рибалочка), звірі (ондатра, видра).
Таким чином, у водоймі постійно точиться боротьба між хижаками та їх можливими жертвами. Слабкі організми гинуть, стаючи їжею сильніших. Лише сильні хижаки і найсильніші можливі жертви виживають і дають потомство. Проте, коли знищити хижаків (наприклад, щук), то через деякий час «мирні» риби в озері стануть слабшими від хвороб і нестачі корму.
Крім водоростей водойми насичені рослинністю. На мілководді ростуть водяні рослини з плаваючим листям: жовті глечики, біле латаття, жабурник, ряска. Зеленим віночком оточують воду прибережно-водні рослини: спочатку очерет, осока, лепеха; далі — стрілолист, сусак, частуха. Рослини насичують воду киснем, очищують її від забруднення.

2. Використання природних екосистем.
Ліси займають майже третину земної: суші. Від них залежить клімат, вони виконують ґрунтозахисну, природоохоронну, водорегулюючу функції.
1. Під лісовим покривом накопичується більше снігу, ніж на безлісих територіях. Тому тут менше промерзає ґрунт і краще зберігається коріння багаторічних рослин.
2. У лісі сніг тане повільніше, ніж на відкритій місцевості, і талі води встигають проникнути вглиб ґрунту, не руйнуючи його.
3. Ліси регулюють температуру і вологість повітря, силу вітру.
4. Поглинають радіоактивні речовини, знижують шум у містах, біля автострад. Повітря в лісі майже позбавлене шкідливих газів і пилу. Дерева (дуб, липа, сосна, ялина) виділяють фітонциди, що перешкоджають розвитку мікробів.

5. Як людина використовує ліси?
• Ліс постійно продукує органічну масу — деревину, з якої виготовляють понад 20 тисяч найменувань промислових та господарських товарів. Деревина є універсальним будівельним матеріалом, який широко використовується.
• Збір ягід, грибів, лікарських рослин.
• Оздоровлення (санаторії, оздоровчі комплекси розташовуються в хвойних лісах, оскільки хвойні дерева гарно освіжають та очищують повітря).
• Полювання.

6. Як людина використовує водойми?
• Річки — це шляхи сполучення, якими курсують пароплави з пасажирами, човни і баржі, що перевозять різноманітні вантажі.
• Відпочинок влітку.
• Водні види спорту
• Спортивною риболовля.

3. Необхідність охорони природних екосистем.
7. Чи завжди людина з розумом використовує багатства природних екосистем? (Ні).
8. Наведіть приклади негативного впливу людини на природні екосистеми? (Забруднення водойм, вирубування річок, знищення флори та фауни, розорювання степових земель).

Завдання 6. Із рядків вірша знайдіть приклади негативного впливу людини на природні екосистеми.
Чи можеш ти сказати світу
Я - господар на землі.
Так, скажеш ти
Але ж то - ні.
Що робиш ти? Господарюєш?
Ні, навколо себе все руйнуєш.
Ти – чисту річку забруднив,
Довкілля нафтою залив,
Рослинка дихати не може
І їй ніхто ж не допоможе.
Тварина вже від нас тікає
Бо жити хоче, а вмирає.
Так з кожним роком вид зникає,
А час тихесенько спливає.
Чи зупинився ти?
Ні, ти все будуєш
Заводи, фабрики купуєш,
Нафту, газ видобуваєш,
Але як гадаєш
Чи завжди так буде?
Чи матінка природа це забуде?
Що знищив, зруйнував - ти відбудуєш?
То ж поміркуй, чи добре ти господарюєш.
Відповіді:
• Забруднення водойм,
• Знищення флори та фауни,
• Безконтрольне використання корисних копалин,
Тож з цих рядків ми бачимо, людина не завжди з розумінням відноситься до природи, вважаючи себе її господарем. Не завжди розуміє, що вона є частиною природи, а в природі все взаємопов'язане. Так, вирубування лісів спричиняє повені, затоплення будинків, утворення ярів, зсувів, обвалів; забруднення повітря, водойм, ґрунтів негативно впливає на здоров’я. Людина може жити тільки як невід'ємна частина природи, дбаючи про довкілля.
Проте, ми інколи і не помічаємо як самі стаємо руйнівниками природи: вирубуємо дерева, засмічуємо територію, де відпочиваємо, миємо машини в річках і озерах, точимо сік берези, руйнуємо пташині гнізда, вбиваємо звірів і птахів.

Тож відпочиваючи у лісі чи поблизу водойми завжди пам’ятайте, що:
Земля - не рабиня наша, а мати,
Сонце - не вітчим наш, а рідний батько.
Ліси-наші брати, річки - сестри.
А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці,
А мудрі господарі.
Отже, основне завдання людини - не знищувати, а — вивчати природу та розумно користуватися і примножувати її благами.

VІ. Узагальнення і закріплення знань (Виконання завдань).
• Виконати завдання.
Завдання 8 (Стартовий капітал).
Запропонуйте по три правила поведінки під час літнього відпочинку:
І варіант у лісі ІІ варіант поблизу водойми.

V. Підсумки уроку
• Підведемо підсумки уроку, закінчуючи мої речення.
1. Ліс, степ, водойма – це …(природні екосистеми).
2. Природні екосистеми утворюються…(самі по собі).
3. Між живими організмами в природних екосистемах встановлюються…(харчові зв’язки).
4. Прикладом негативного впливу людини на екосистеми є…(забруднення, вирубування лісів, розорювання степових земель, знищення флори та фауни).
5. Сьогодні природні екосистеми потребують…(охорони).

• Бесіда
1. Який матеріал уроку для вас був не новим?
2. Який матеріал уроку для вас був новим?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?
• Оцінювання знань учнів.
Оцінки оголошуються на наступному уроці, після перевірки банку знань кожного учня.

VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника § 12.