УРОК 23 Тема. Реакція нейтралізації. Розкладання основ під час нагрівання. Правила безпеки при роботі з лугами.

УРОК 23
Тема. Реакція нейтралізації. Розкладання основ під час нагрівання. Правила безпеки при роботі з лугами.
Цілі уроку:
• Закріпити знання учнів про хімічні властивості основ;
• Поглибити знання учнів про реакції нейтралізації на прикладі взаємодії нерозчинних основ з кислотами.
• Повторити правила техніки безпеки під час роботи з лугами.
• Розвивати логічне мислення;
• Розвивати навички експериментальної роботи з основами.
• Розвивати вміння та навички:
1) розрізняти основи серед інших сполук;
2) складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ, визначати їх тип;
3) користуватися періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблицею розчинності речовин;
• Виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Форми роботи: розповідь вчителя з елементами бесіди, виконання завдань, лабораторна робота.

Обладнання:
• Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
• Таблиця розчинності,
• схема опорного конспекту,
• набори для лабораторних робіт № 4.5,6.

Поняття і терміни: основи, луги, обмін, нейтралізація.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати зміст §11 (сторінки 64-70), матеріал конспекту уроку.
• Виконати завдання 102, розв’язати задачи 105, 109*.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконання завдань. (Два учні працюють біля дошки).

IIІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами продовжуємо вивчати основні класи неорганічних сполук.
1. В які класи неорганічних сполук єднають всі складні речовини? (Оксиди, кислоти, солі та основи).
2. Які речовини називають оксидами? (Бінарні сполуки, що містять Оксиген).
3. На які групи можна поділити оксиди? (Основні та кислотні).
4. Чим відрізняються між собою основні та кислотні оксиди? (Основні утворені металом, а кислотні – неметалом)
5. Які речовини називають основами? (Іонні сполуки, що містять катіони металу та аніони гідроксогрупи).
6. Які речовини називають кислотами? (Складні речовини, що містять Гідроген та кислотний залишок).
7. Які речовини називають солями? (Іонні сполуки, що містять катіони металу та аніони кислотного залишку).

Завдання 1 «Морський бій». (Робота з навчальною таблицею 1 стор. 15)
Вчитель вказує координати, а учень:
• Читає формулу речовини,
• Вказує клас, до якого належить ця речовина

8. На які групи можна поділити всі основи? (За кількістю гідроксогрупи: одно кислотні, двокислотні та багатокислотні, по відношенню до води: розчинні та нерозчинні).
9. Як називають основи, які розчиняються у воді? (основи, які розчиняються у воді називають лугами).
10. Де взяти інформацію про розчинність речовин у воді? (З таблиці розчинності.)

Завдання 2
Із запропонованих речовин виберіть ті, які реагують з розчинами лугів:

1. Н2О,
2. Н2SO4
3. SO3
4. CаO
5. СuSO4
6. NаОН



11. З речовинами яких класів реагують луги? (Кислотними оксидами, кислотами, солями).

Аналізуючи хімічні властивості розчинів лугів, виникає запитання: Чи характерні подібні властивості для нерозчинних основ? Відповісти на це запитання відразу досить важко, оскільки ці речовини не можуть утворювати розчини і відповідно у своєму складі не мають води. Вивчаючи хімічні властивості кислот ми з вами говорили про те, що вода суттєво змінює властивості речовин. Чи відрізняються відповідно властивості нерозчинних основ? Щоб відповісти на ці запитання розглянемо матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку).

ІV. Формування практичних вмінь та навичок.
1. Правила техніки безпеки при роботі з лугами.
Бесіда.
1. Чим небезпечні луги? (Потрапляючи на шкіру викликають опіки).
2. Чому луги викликають опіки, потрапляючи на шкіру? (Активно реагують з вологою шкіри).
3. Як називають опіки лугами чи кислотами? (Хімічними).
4. Чим небезпечні хімічні опіки? (Вони досить сильні (2-4 ступені), сліди залишаються тривалий час).
5. Як надати першу допомогу у разі потрапляння лугу на шкіру? (Промити ушкоджену ділянку великою кількістю води, обробити слабким розчином оцту, чи борної кислоти, що є в лабораторній аптечці).

Завдання 2. Виправ помилки
Учням пропонують речення з помилками, їх треба знайти та виправити.
Речення
1. Хімічний експеримент можна проводити в халатах.(Треба обов’язково).
2. Реактиви для дослідів можна брати в різних кількостях (в зазначених інструкцією).
3. Перш ніж застосувати розчин лугу, переконайтеся в тому, що він мілкий на дотик. (Не можна реактивів торкатися руками, особливо лугів, які при контакті зі шкірою викликають опіки).
4. Якщо луг потрапив на шкіру, витри його та оброби ушкоджену ділянку слабким розчином соди. (Треба добре промити водою, обробити слабким розчином оцту і знову змити водою).
5. Перш ніж застосувати кислоту переконайся, що вона кисла на смак. (Не можна пробувати реактиви на смак).
6. Якщо кислота потрапила на шкіру, ушкоджену ділянку оброби слабким розчином оцту. (Треба добре промити водою, обробити розчином харчової соди і знову промити водою).
7. Для нагрівання використай спиртівку. Запали спиртівку, низько схилившись над нею. (Не можна низько схилятися над спиртівкою, щоб не загорілося волосся і не отримати опіків, оскільки при горінні виділяється велика кількість теплоти).
8. Пробірку перед нагріванням міцно закріпіть у лапці штативу чи міцно тримайте її руками. (Пробірку треба закріпити так, щоб вона прокручувалася, інакше при нагріванні скло розшириться і вона трісне, тримати руками пробірку не можна, щоб не отримати опіки, її тримають пробіркотримачем).
9. Нагріваючи суміш загляньте в пробірку, щоб переконатися, що ви її достатньо нагріли (не можна заглядати, щоб не отримати опіків).
10. Щоб швидше нагріти пробірку з сумішшю, внесіть її у велике полум’я спиртівки і нагрівайте до утворення продуктів реакції (перш ніж нагрівати суміш пробірку треба прогріти, щоб вона не тріснула. Гріти пробірку не у великому, а у помірному полум’ї).
11. Щоб загасити спиртівку сильно подуйте на неї і спирт згасне.(У такий випадок спирт не згасне, а почне сильніше горіти, бо ми додаємо кисню до горіння. Щоб загасити спиртівку полум’я необхідно закрити ковпачком).
12. Свій сніданок покладіть на лабораторний стіл, щоб у вільну від роботи хвилину підкріпитися, з’ївши його. ( Не можна класти сніданки на лабораторні столи, не можна вживати їжу в хімічному кабінеті).
Помилку знайшли – 1 бал, виправили – 1 бал.
Максимальна кількість балів 10х2=20

2. Лабораторний експеримент.
Лабораторні роботи № 4,5,6
Тема. Хімічні властивості основ.
Мета: закріпити теоретичні знання про хімічні властивості лугів під час проведення хімічного експерименту; дослідити хімічні властивості нерозчинних основ.

Хід роботи
Дослід 1. Взаємодія розчинів лугів з кислотами.
У дві пробірки наливаємо по 1 мл Nа ОН і по одній-дві краплі фенолфталеїну.
1. Що спостерігаєте? (Зміна кольору фенолфталеїну до малинового).
2. Що це доводить? Чому? (Це доводить те, що у пробірках дійсно розчин лугу, тому, що саме у розчині лугу фенолфталеїн змінює свій колір до малинового).
Потім в одну з пробірок по краплям додаємо сульфатну кислоту, а в іншу – хлоридну.
3. Що спостерігаємо? (Знебарвлення розчинів в обох випадках).
4. Про що свідчить знебарвлення розчинів? (Відбулися хімічні реакції, бо зміна кольору – це ознака хімічної реакції)
5. Чому мало місце знебарвлення? (Змінилося середовище з лужного на нейтральне, а в нейтральному середовищі фенолфталеїн безбарвний).
6. Як називають реакцію між лугом та кислотою? (Нейтралізація).

Результати спостережень занесіть в таблицю, складіть хімічні рівняння та зробіть відповідні висновки.
Реакції нейтралізації часто використовують для очищення стічних вод промислових підприємств від лугів чи кислот. Продукти таких реакцій – солі – безпечніші для навколишнього середовища.

Дослід 2. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами.
• У пробірку налийте 2-3 мл солі купрум сульфат (СuSO4) і додайте по краплям розчин лугу
1. Що спостерігаєте? (Утворення осаду).
Розділіть осад на дві частини. Одну з них залишіть для наступного досліду.
• До частини осаду доливайте невеликими порціями розчин хлоридної кислоти до видимих змін.
2. Які ознаки хімічної реакції спостерігаємо? (Розчинення осаду, зміна забарвлення).
3. Про що це свідчить? (Відбулася хімічна реакція)

Результати спостережень занесіть в таблицю, складіть хімічні рівняння та зробіть відповідні висновки.

Дослід 3. Розкладання нерозчинної основи під час розкладання.
Дайте відповіді на запитання.
1. Як правильно закріпити пробірку у пробіркотримачі? (Пробірка повинна прокручуватися, бо під час нагрівання скло розширюється і вона може тріснути).
2. Як правильно нагрівати пробірку з сумішшю? (Пробірку з сумішшю спочатку прогріти всю, а потім нагрівати ту частину, де знаходиться суміш).
3. В якій частині полум’я необхідно нагрівати пробірку з сумішшю? Чому? (Пробірку нагрівають у верхній частині полум’я, тому що там найбільша температура полум’я)

Пробірку з частиною нерозчинної основи закріпіть у пробіркотримачі і обережно нагрійте.
4. Що спостерігаєте? (Зміна кольору, на стінках пробірки утворюється вода).
5. Про що це свідчить? (Відбувається хімічна реакція, бо зміна кольору – це ознака хімічної реакції).

Результати спостережень занесіть в таблицю, складіть хімічне рівняння та зробіть відповідні висновки.

Зроби висновок, для цього закінчи речення.
1. Під час виконання лабораторних робіт я дослідив (ла) _____________________________ .
2. Розчин лугу реагує з кислотами з утворенням _________________ та _________________ .
3. Реакція між кислотою та лугом називається _______________________________________ .
4. Нерозчинні основи реагують з __________ з утворенням _____________ та ____________ .
5. Нерозчинні основи розкладаються при _______з утворенням відповідного _______ та води.

VІ. Узагальнення та закріплення знань.
Завдання 2. Дати відповіді на запитання:
1. З якими речовинами реагують нерозчинні основи?
2. Які хімічні властивості характерні тільки нерозчинним основам?

VІІ. Підбиття підсумків.
• Підсумки уроку
Ми розглянули матеріал уроку і тепер, гадаю, можемо дати відповіді на питання, поставлені на початку уроку.
1. Чи характерні подібні властивості для нерозчинних основ? (Так, нерозчинні основи, подібно до лугів, реагують з кислотами з утворенням солі та води).
2. Чим відрізняються за властивостями розчинні та нерозчинні основи? (нерозчинні основи не змінюють колір індикатора, розкладаються при нагріванні до оксидів).

• Висновки
1. Нерозчинні основи подібно до лугів реагують з кислотами з утворенням солі та води.
2. Нерозчинні основи розкладаються при нагріванні на відповідний оксид та воду.
• Оцінювання учнів
Лабораторні роботи оцінюються вибірково на розсуд вчителя.

VІІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника §11 сторінки 68-70.
2. Виконати завдання 103, 104*, розв’язати задачу 108.




Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!