Басівський парк

Басівський парк

Басівський парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розкинувся на південно-східній околиці Сум на лівому березі р. Псел. Це санаторно-курортного типу лісопарковий масив, який займає площу 25,7 га.

Басівський лісопарковий масив умовно можна поділити на дві не схожі за походженням та флористичним складом ділянки: західну ( 13,0 га )та східну (12,7 га). Західна частина лісопарку - то створені на початку 20 століття лісопаркові культури сосни. Східна частина лісопарку – це рештки палацево-паркового ансамблю поміщиці П. Штеричевої, розбудованого на початку 19 століття. Якщо в західній частині лісопарку сформувались вічнозелені пейзажні композиції, то в східній навпаки – композиції широколистяних деревних порід.

Третину західної частини Басівського лісопарку (4,5 га) складають майже 100-річні ландшафтні насадження сосни звичайної. Жовтогарячокорі дерева поодиноко чи розрідженими біогрупами створюють уздовж південного узбіччя вул. Санаторної досить привабливий куточок. Слід відзначити, що серед красунь-сосен тут виросло декілька особин винятково рідкісної декоративної форми. Товсті стовбури у них на висоті 2,5-3,0 м від поверхні землі розгалужені, а на висоті 8-10 м вони мають досить густі зонтикоподібні крони. Такі декоративні форми дерев ефектно виглядають на невеликій галявині старого соснового лісу. Решту території західної частини лісопарку (8,5 га) займають вдвічі молодші соснові культури. Вони досягли майже двадцятиметрової висоти, крони дерев давно зімкнулись. Завдяки значній щільності соснового деревостану в ньому відсутні підріст, кущі тощо. В цьому місці лісопарку сформувався типовий боровий лісок. Сьогодні він потребує продуманої реконструкції.

Композиційним центром заміської садиби дружини бригадного генерала П. Штеричевої став у свій час досить привабливий двоповерховий будинок. На південь від цієї псевдоготичної споруди з витонченими баштами розмістили добротно облаштований партер, окрасою якого був фонтан з квітниками навколо нього. В тому ж південному напрямку від партеру спланували і створили в ландшафтному стилі затишний парк. Металева огорожа, домашня церква Вознесіння, альтанка в глибині парку, яблуневий сад, став в заплаві річки з вербами навкруги доповнювали закінченість та підкреслювали розкіш палацево-паркового ансамблю земської садиби.

Головна композиційна магістраль парку на півдні садиби закінчувалася над порівняно високим (понад 13 м) і крутим схилом надзаплавної тераси оглядовим майданчиком, з якого відкривалась гарна панорама Псла. В центрі оглядового майданчика виросла могутня сосна з діаметром стовбура понад 1,5 м. Нині сосна без крони та верхівки стоїть сухою.

Сьогодні про минуле заміської садиби П. Штеричевої нагадують майже повністю збережена двоповерхова палацева споруда, в якій розмістився тубдиспансер районної лікарні, господарські забудови, а також помітні тільки для фахівця паркові алеї з поодинокими деревами-патріархами. Серед старих дерев, крім уже згаданої сосни, звертають на себе увагу могутні дуби звичайні віком понад 200-250 років, статні ясен звичайний та липа серцелиста віком біля 150 років, міцні клен цукристий і клен гостролистий віком понад 100 років, бархат амурський, береза повисла, в'яз гладкий, гіркокаштан звичайний та тополя біла майже 100-річного віку.

Останні десятиріччя в історії східної частини Басівського лісопарку відзначені тим, що флористичне ядро деревних порід в ньому створювалось стихійно. Тут здебільшого природним шляхом сформувалось різновікове широколистяне угруповання з переважанням видів місцевої флори. В партерній його частині навколо двоповерхової палацевої споруди зростають горіх маньчжурський, катальпа бігнонієвидна, ялина європейська, модрина сибірська, ялина колюча, туя західна віком 15-25 років. Тут же можна зустріти декоративні кущі: бузок звичайний, карагану дерев'янисту, таволгу самосилолисту, пухироплідник калинолистий, сніжноягідник прирічковий, магонію падуболисту тощо.

Доля парків Сумщини нерідко була нелегкою. Нині необхідно подбати про них, зберегти все, що лишилось від старих колекцій, створити нові. Адже парки створюються на радість людям.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!