Сумський парк

Сумський парк

Сумський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення розташований в центральному районі Сум, займає площу 5 га. Він має майже прямокутну форму, дещо видовжену з півдня на північ і звужену в його північній частині. Парк розташований по вулиці Дзержинського на плакорній ділянці правого корінного берега р. Псел.

В кінці XIX та на початку XX століть впродовж вул. Троїцької (зараз вул. Дзержинського) м. Суми з'являється цілий ряд новобудов заможної верстви населення міста. Серед них оригінальним архітектурним стилем виділялись Троїцький собор та поруч з ним двоповерховий особняк селекціонера Івана Олександровича Асмолова. Сьогодні особняк Івана Асмолова називається \"блакитним\" корпусом, оскільки фарбують його в унісон з куполами Троїцького собору блакитними тонами. Навколо особняка та на північ від нього Іван Асмолов розбив досить великий парк. Перекази свідчать, що це був чудовий куточок Нового Міста. Вражали його штучні водойми, в яких нібито плавали екзотичні риби, а дзеркало води прикрашали білі і чорні лебеді. В садибі Івана Асмолова процвітало садівництво.

Краєзнавці зберігають фото 1905 р. партерної частини парку Асмолова, виконане мабуть з Троїцького собору. На фото добре помітні за гарним парканом біля входу до парку 12 дубів приблизно 10-річного віку та 4 ялини навколо партеру перед особняком. Сьогодні біля входу до парку привітно зустрічають гостей тільки 4 дуби, а перед \"блакитним\" корпусом лише 3 ялини. Це вікові дуби звичайні пірамідальної форми і ялини колючі блакитної форми. Верхівки високих та струнких ялин в цьому році рясно обліплені шишками.

Створювався парк Асмолова в ландшафтному стилі, про що ми здогадуємось нині по залишках на його території посадок дерев у вигляді біогруп (3-5 дерев) сосен австрійської та Веймутової, лип американської та серцелистої, бархата амурського, клена гостролистого, тополі білої, а також поодиноких дерев гіркокаштанів звичайного і червоного, ясеня звичайного, берези повислої, робінії звичайної, клена цукристого тощо. Композиційна вісь парку на північ від розкішного парадного входу в особняк Асмолова розпочиналась добре облаштованою пішохідною магістраллю з круглою клумбою під квіти.

До північно-західної частини парку прилягає добре збережена липова алея, посаджена в ті далекі роки. Ширина алеї між рядами граціозно струнких лип дорівнює 5 м, а відстань між липами в рядах 6 м.

Під час революційних подій 1917-1918 рр. парк Івана Асмолова був частково вирубаний. Його пішохідні доріжки, пейзажні галявини, водойми, альпійські гірки, клумби тощо були занедбані. Особняк, господарські будівлі та парк перетворили в притулок для сиріт. Пізніше в довоєнні роки на базі парку працював санаторій. В роки окупації німці в парку розмістили свій шпиталь.

З вересня 1943 р. хазяїном Сумського парку стає обласне лікувально-санаторне управління (ЛСУ). Поступово парк починає відроджуватись. У його флорі з'являються нові види дерев та чагарників.

По-справжньому дбайливе відношення до парку починається з середини 60-х років. В цей час озеленювачем парку починає працювати Надія Федорівна Дубровіна. Вона творчо доглядає за ним вже майже 40 років.

На початку 70-х років обласна лікарня ЛСУ значно розширюється. З'являється нагальна необхідність реконструкції парку. У 1972 р. було схвалено генеральний план його ландшафтної реконструкції, благоустрою та озеленення. Виконала його проектна група А. Залевського з Центрального республіканського ботанічного саду АН України. Кошти на проектні роботи виділило Сумське міське товариство охорони природи.

До початку реконструкції дендрологічна колекція Сумського парку нараховувала близько 80 видів і форм дерев, кущів та ліан. Колекцію прикрашали ясен звичайний плакучої форми і витончена береза далекарлійська, ялина європейська гірляндної форми і верба біла плакуча, клен гостролистий кулястої форми і горобина звичайна плакучої форми тощо. Реконструкцією парку передбачалось збільшити дендрологічну колекцію в 2,5 рази.

З північно-східній частині парку на площі біля 1 га зберігся з часів Івана Асмолова фруктовий сад. Багато майже 70-річних яблунь, поодиноких груш, черешень і слив теж потрібно було омолодити або замінити новими. П'ятиповерховий лікувальний корпус в парку збудовано у 1976 р. Перед ним розбили новий партер. По обидва боки від входу в лікувальний корпус групами розмістили вічнозелені рослини туї західної та ялівця козачого. Особини туї західної кулястої форми підкреслюють декоративність цих композицій.

Дендрологічна колекція парку у 1975-1985 рр. збагатилась новими видами дерев та кущів. Найбільш помітні і цінні із них: гінкго дволопатеве, модрини європейська та сибірська, псевдотсуга Мензіса та тис (негній дерево), бук лісовий та дуб північний, маслинка вузьколиста та дерен справжній, сумах коротковолосий та скумпія звичайна, горіхи грецький та маньчжурський, самшит вічнозелений та магонія падуболиста тощо.

Функціональна направленість Сумського парку вимагала специфічного зонування його території. Парадність нового партеру змінювалась в глибині парку пейзажами, які гармонують із спокійним відпочинком. Тінисті пішохідні доріжки супроводжували відпочиваючого до маленьких штучних водойм, з'єднаних між собою вузенькою протокою, та на галявину-солярій. На жаль, ці місця в парку в останні роки дещо занедбані.

Сьогодні, у складі деревних і чагарникових насаджень парку росте близько 90 видів із відділів голонасінних і покритонасінних. Колекція голонасінних нараховує понад 20 видів і форм. Тут є представники класу гінкговидних (1 вид) і класу хвойних. Серед хвойних представлені родини тисових, соснових, кипарисових. Із видів місцевої флори - сосна звичайна, ялина європейська та яловець звичайний.

Із екзотичних видів голонасінних передусім заслуговує на увагу гінкго дволопатеве, що в дикому стані відоме лише в Китаї. Це жива викопна рослина, що має ряд архаїчних рис. На його батьківщині насіння називають \"сріблястий абрикос\", а саме дерево вважається священним.

До реліктів третинного періоду відноситься тис ягідний. Цю рослину ще називають \"негній-дерево\", бо його деревина міцна, не гниє у воді, але тоне. Відноситься до отруйних рослин. Підлягає охороні.

Із екзотичних видів сосни у колекції парку є сосна Палласа, або кримська, сосна Веймутова та сибірська. У сосни Палласа шишки яйцевидно-конічної форми довжиною до 10 см, сидять здебільшого по одній. Сосна Веймутова з м'якою хвоєю, по 5 хвоїнок у пучку. Шишки до 15 см завдовжки, 4 см завширшки, коричнево-бурі, іноді бувають зігнутими. Сосна сибірська (часто її неправильно називають кедром сибірським) родом із Східного та Західного Сибіру, її насіння містить понад 50% цінної харчової олії. Хвоя довга (6-13 см довжиною), щільна, темно-зелена, по 5 хвоїнок у пучку. Насіння сосни сибірської називають горішками. Вони мають харчове значення і використовуються в сирому вигляді. Завдяки такому насінню сосну називають іще сосною кедровою, сибірською.

Цікавим видом, якого в парку нараховується до 8 екземплярів, є псевдотсуга Мензиса, що завезена до нас із Північної Америки, її ще називають дугласією, псевдотсугою тисолистою. Листки у неї плескуваті, зверху жолобчасті, знизу - з двома білуватими смужками. Шишки дозрівають за один рік, опадаючи, не розсипаються. Це високо декоративна рослина.

Родину соснових представляють також ялиця сибірська, ялина колюча звичайної форми і форми голубої, модрина європейська і модрина сибірська. Є особини плакучої форми ялини європейської. На території парку ростуть туя західна і складчаста, широкогілочник східний (біота східна), яловці звичайним, козачий і віргінський, які відносяться до родини кипарисових.

Колекція покритонасінних нараховує 68 видів дерев та чагарників, які відносяться до 25 родин. Серед них – барбарис звичайний і магонія падуболиста (барбарисові), в’язи гладенький, граблистий (берест) та гірський (в’язові), шовковиця чорна та біла (шовковицеві), бук східний, дуб північний і звичайний (букові), береза повисла, пухнаста, карельська (березові), горіх сірий і грецький (горіхові), півонія деревовидна (півонієві), верби біла та Матсуди, тополі біла, сірувата, чорна та бальзамічна (вербові), липа серцелиста (липові), самшит вічнозелений (самшитові), дейція шорстка, гортензія великолиста, чубушники звичайний і не пахучий (гортензієві), пухироплідник калинолистий, таволга самосилолиста, горобинник горобинолистий, груша звичайна, яблуні домашня та лісова, горобина звичайна, глід криваво-червоний, троянда ремонтантна, черешня, вишня звичайна (розові), сумах пухнастий (сумахові), бархат амурський (рутові), клени ясенелистий, гостролистий, польовий,несправжньоплатановий (явір), цукровий (кленові), гіркокаштани звичайний, дрібноквітковий, червоний (гіркокаштанові), свидина біла (деренові), бруслина європейська (бруслинові), жостір проносний (крушинові), ясен звичайний, форзиція плакуча, бузок звичайний, бірючина звичайна (маслинові), обліпиха крушиновидна, лох вузьколистий (маслинкові), бузина чорна, калина звичайна та цілолиста (гордовина), сніжноягідник прирічковий, жимолості татарська та козолиста (жимолостеві), катальпа бігнонієвидна (бігнонієві).

Уздовж огорожі центрального входу вишикувались дуби з пірамідальною кроною. Це дуб звичайний. На центральній алеї нас зустрічають величезні дерева кінського каштана (гіркокаштана). Серед них і добре знайомий нам гіркокаштан звичайний, оспіваний у піснях за великі, спрямовані догори, мов свічки, китиці з великих білих квіток і червоними плямами на пелюстках, із плодами коробочками, оздобленими добре розвиненими шипами. Такі ж величаві та могутні стоять поряд дерева кінського каштана червоного. У період цвітіння у травні місяці це дуже красива декоративна рослина. На фоні інтенсивної зелені покритих листям крон яскраво виділяються великі, спрямовані догори, китиці великих червоних квіток. Походить вид з Північної Америки. Дуже гарною декоративною рослиною є катальпа бігнонієвидна родом з Північної Америки. Це дерево з великими гострокінцевими яйцевидними листками завдовжки 10-20 см, з білими великими квітками у пірамідальних волотях і довгими плодами.

З рослин, що рідко зустрічаються в озелененні нашого міста, можна назвати бархат амурський, який має дуже гарну ажурну крону. Це дводомна рослина, походить із Далекого Сходу, Китаю, Японії. її називають також корковим деревом, оскільки з його кори одержують корок. Бархат амурський — чудовий медонос. Медові збори з його квіток є особливо цілющими.

На території парку росте єдиний у нашому місті екземпляр бука східного. Це красиве дерево із світлою корою, розлогою кроною.

З вічнозелених чагарничків тут росте самшит вічнозелений - однодомна рослина з різностатевими квітками, що походить із Середземномор'я. Її кущики легко піддаються стрижці, тому це прекрасна бордюрна рослина. Вічнозеленою є також магонія падуболиста. Високі декоративні властивості притаманні її темно-зеленим шкірястим блискучим листкам, жовтим квітам, зібраним у волотевидні суцвіття, і темно-синім ягодам.

Сумський парк красивий, затишний. Влітку він приємно вражає різнобарвністю квітів. Тут можна милуватись і захоплюватись трояндами і айстрами, півоніями і фуксіями, тюльпанами і гіацинтами, королицями і рудбекіями та багатьма іншими видами квітів.

Білопільчанин О. Олесь мов про них писав:
Опівночі айстри в саду розцвіли,
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекати.
І в райдугу барвів життя убирати ".

В парку завжди людно. Сюди приходять на екскурсії учні, студенти, вчителі-біологи тощо. Це єдиний парк в місті і взагалі на Сумщині, в якому на досить короткому і зручному показовому маршруті можна ознайомитись із значною за видовим складом колекцією дерев, кущів і квіткових культур.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!