Сценарій виступу екологічної агітбригади.

Мета: спонукати до збереження неповторної краси нашого рідного краю, cприяти відродженню в очах громадськості престижу культурно-природної спадщини, шани до довкілля.
виховувати в учнів любов до природа та бережне ставлення до неї.

Хто ж пожаліє людину,
Як не природа?
Хто ж пожаліє природу,
Як не людина?

На сцені розміщено:
1.Імітований сторічний красень дуб, біля якого інформаційний знак з написом “Пам'ятка природи місцевого значення, охороняється законом."
2.Імітоване джерело з інформаційним знаком: "Джерело охороняється законом."
3.Імітований мурашник.

Ведуча 1:
Земля - не рабиня наша, а мати,
Сонце - не вітчим наш, а рідний батько.
Ліси-наші брати,
Річки - сестри.
Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями,
А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці,
А мудрі господарі.

Ведуча 2:
Вас вітає екологічна агітбригада “Верес”.
Ми покажемо вам казку, а ви впізнайте в ній себе.

Казкар:
Колись іще давним-давно,
Коли нікого в світі не було,
Наш Бог - мудрець
Надумав збудувати царство,
І царство те Сумами він назвав.
І поселився там Адам,
І Бог наш дав йому мільйон
Щоб той створив Курський район.
Ні звір туди не забігав,
Ні птах туди не залітав.
Лише людина завітала
І жити там відразу стала.

Швиденько час почав спливати,
І вже дітей багато в хаті.
І почали батьки гадати
Куди дітей своїх віддати.
І з’явилась думка у людей
Побудувати разом храм ідей.
І як це в казці завжди діється
Пройшов якийсь там час,
І в храмі величавім
Дзвінок наш просить в клас.

Шлях до того храму
Через парк простирається,
Який законом і людьми охороняється.
В парку тому напрочуд дивно:
Дерева там ростуть масивні
Дуб сторічної давнини,
Джерело цілющої води.

Я теж по парку тім блукав,
Під дубом тихо спочивав,
Цілющу воду куштував,
І казку цю оповідав:
Колись, в один чудовий день,
Коли світило сонце.
Петро та з братом Василем,
Поглянув у віконце,
Вдягнувшись, взявши харч на цілий рік
На уі-кенд пішли торік.
Довго ж містом вони блукали,
Аж ось в чарівний ліс попали.

Сценка.
Дія відбувається в імітованому Веретинівському парку-пам'ятці садово - паркового мистецтва місцевого значення. На сцені з являються два хлопчика, які між собою розмовляють.

Василь:
Петро, ти глянь яке містечко.

Петро:
Ну що ж зупинимося тут. Ти глянь, а он і річка, і джерело, і дуб. Багаття розведемо ми тут / починає розбирати речі/.

Василь: Ні тут, під дубом.

Петро:
Ну добре, хай, твоя взяла, я тут зірву траву, а ти швиденько по дрова.

Василь:
Ні, я нікуди не піду /потягується/ .

Петро:
Чому?

Василь:
А дуб навіщо. Ти з нього гілочки зломи, а я до джерела.

Петро:
Добре, йди, водички принеси, багаття розклади, і юшку нам звари.
/ розбирає речі, розкладує багаття, варить у казанку юшку/.

Василь:
А ось мурашки, що прийшли вже на обід?

Петро:
Василь, задай їм жару, передай від нас привіт.
/один із хлопців знищує мурашник/

Петро:
Ну що, на юшку довго ще чекати?

Василь:
Готово, іди сюди, пора вже трапезу почати.
/ їдять, необережність і один з хлопчаків розливає юшку/

Василь:
Ти, що здурів. Я ще нічого не поїв, а ти мене вже юшкою облив. Я бачу без прання і тут не обійтись.

Петро:
Пішли до джерела, мабуть, пора похлюпатись.
/ починають прати речі біля джерела, висипаючи пральний порошок у воду, яка стікає у озеро, розташоване поблизу джерела/

Василь:
Чи добрий в тебе порошок? Чи пляму виведе мою?

Петро:
Ти сип побільше, я у цьому знаю толк.

/На сцені з являються лісничі/.

Лісничий 1:
Громадяни, ви порушили закон.

Петро і Василь:
Який?

Лісничий 2:
Закон природи.

Лісничий 1:
А чи знаєте ви, де знаходитесь?

Василь:
Де ж?

Лісничий 1:
Ви знаходитесь у Веретинівському парку, який охороняється законом. На території цього парку ростуть понад 30 видів дерев та кущів. А дуб, з якого ви зломили гілочки росте тут вже понад 90 років, його висота досягає 20м, а діаметр ствола більше 1,5м. А вода в джерелі, з якого ви брали воду, ціниться своїми властивостями, і на смак краща, ніж та що ми п'ємо.

Лісничий 2:
А ви прийшли... Спокій порушили,
І чисте озеро забруднили,
І з дуба гілочки зломили,
А мурашник, що теж ви з місця зрушили ?
Як же ви посміли…

Петро:
Вибачте, ми ж не хотіли.
Ми все тут швидко приберемо.

Лісничий 1:
А завтра що? Спочатку все почнемо?

Василь:
Ні, ні сюди ми більше не прийдемо.
/Виходять всі учасники екологічної агітбригади, шикуються/.

Учасник 1:
Ви переглянули казку, а не здається вам, що вона так близька до нашого реального життя.

А чи побачили ви себе в образі Петра і Василя? Мабуть, ніхто з вас не замислювався над тим, як ви відпочиваєте.
Але ж подивіться, що після себе залишили Петро і Василь. Їм, мабуть невідомо...

Учасник 2:
Що папір, який забули хлопці, буде знаходитися в природі 2 роки.

Учасник 1:
А забута ними консервна банка буде знаходитись в природі понад 90 років.

Учасник 3:
Поліетиленовий пакет знаходиться в природі 200 років.

Учасник 4:
Скло може пролежати в землі 1000 років, і може спричинити пожежу.

Учасник 5:
Звуки транзистора, частотою близько 600Гц, не дають підняти в повітря бджолам і комахам.

Учасник 2:
А зламані гілки дерев залишили без даху сотні тисяч корисних комах.

Учасник 1 :
Зруйнований мурашник був домівкою для 1000000 комах, які за день можуть знищіти від 70 до 100 тисяч шкідників.

Учасник 4:
Люди, а чи не пора нам зупинитися. Невже нам мало...

Учасник 2:
Аварії на ЧАЕС, яка забрала життя багатьох людей, а крім того сприяла
розповсюдженню по землі багатьох хвороб.

Учасник 3: А забруднення атмосфери. Тільки на території Сумської області в атмосферу викидається 67,3 тис. тон шкідливих речовин. Більша частина викидів припадає на підприємства Сумикомуненерго, завод Фрунзе, Хімпром, Свема, Охтирка-нафтогаз. 142 тис. тон припадає на ваш особистий автотранспорт, в якому ви їздите у кіно, театр, на роботу.

Учасники 4:
А забруднення водойм. Адже тільки по Сумській області свої відходи у водойми викидає 21 підприємство, серед яких Хімпром, Електрон, Фрунзе та інші.

Учасник 1:
А забруднення ґрунту і загибель тварин від гербіцидів.

Учасник 3:
Кожний рік від пестицидів гине 55 чоловік.

Учасник 2:
Бездумне ставлення до навколишнього середовища призведе до того, що до початку наступного століття ми втратимо близько 20% усіх видів нині існуючих організмів,

Учасник 3:
На сьогоднішній день в світі втрачено 1200 видів тварин, що року зникає один вид. Протягом останніх століть в Україні повністю зникли тарпан, тур та український степовий сайгак. На грані зникнення: світлий тхір, норка, горностай, вовк. Зникнення загрожує більш як 150 видам рослин України.

Учасник 4:
Так людина знищує живі істоти і це доводить Чорна книга, літопис якої ведеться з 1600 року.

Учасник 5:
Моя земля! Ти - очі, повні сліз.
Ти - трав гірких повільне проростання.
Хто ж знав, хто ж знав, що ми поїдемо у ліс.
Гриби збирати, та на жаль - востаннє?
Двадцятий вік створив свою чуму,
Біда полям, і озеру, і плесу.
Хто скаже нам - куди?
Хто скаже нам - чому?
І крізь які терни лягли шляхи прогресу?

Учасник 6:
Ліси мої, хто ж вас убереже?
Чи ж є у вас тепер хоч неба невеликий клапоть?
Що людству залишається? Невже -
Обнятися з лелеками і плакати?

Учасник 3:
Все на землі, все треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту тваринку.
Не чванься тим , що цар природи ти,
Бо, врешті-решт, ти - лише її частинка.

Учасник 1:
Що це сталося з нами, люди!
Це ж, як так, то нічого не буде
Ні річок, ні гаїв, ні криниць,
Ні комах, ані звірів, ні птиці.
Ані квітів, ні трав, ні повітря,
Ні людей! Хоч тепер вже повірте.
Зупинімось – останній є шанс
Огляньмось, благаємо вас.

Учасник 7:
Все задумано мудро в природі
Жити в усьому у мирі і в згоді.
Річка нехай куди хоче тече,
Пташеняті підставлю плече.

Учасник 8:
Як зрубаємо дерево вмить
Поспішаймо два посадить.
Як асфальт, то не через калину,
Джерельце - хай не знає зупину.

Учасник 2:
Полюбимо природу палко,
Не топчімо ногами фіалку.

Учасник 7:
Як розоримо світ очей вщерть
Вирок нам без війни буде: смерть,
Зупинімось, останній є шанс.
Ця планета не тільки для нас.

Разом:
Люди, давайте ж будемо людьми !!!

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.