Гірські породи та мінерали

Гірські породи та мінерали УРОК 30
Тема. Гірські породи та мінерали.
Мета: сформувати в учнів уявлення про гірські породи мінерали та їх властивості, корисні копалини, уміння їх розрізняти, описувати властивості.
Завдання:
• Закріпити в учнів знання про рельєф та його значення;
• Продовжувати формувати в учнів уявлення про гірські породи, мінерали та їх властивості;
• Повторити та поглибити знання учнів про корисні копалини (паливні, рудні, нерудні), їх властивості та застосування у народному господарстві;
• розвивати уміння та навички:
• описувати властивості гірських порід, знаходити й порівнювати відмінності та подібності;
• розрізняти корисні копалини;
• користуватися фізичною картою, знаходити корисні копалини на ній;
• складати опорні схеми;
• працювати з підручником, порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
• Виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: гірські породи, мінерали, корисні копалини, магматичні, осадові, метаморфічні, рудні, нерудні.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, складання опорних схем),
• наочний (демонстрація наочності),
• практичний (робота з фізичною картою України, роздатковим матеріалом)

Обладнання:
• карта корисних копалин України;
• карта корисних копалин Сумської області;
• схема «Будова Землі»;
• колекція корисних копалин;
• підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 27, 29.
• Виконати завдання 1 стор. 130, завд. 1 стор. 38.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконані завдання ? (Учні відповідають усно, за вірні відповіді отримують картки різного кольору. Завдання 1 стор. 130 – синю, що відповідає 1б., завд. 1 стор. 138 – 2 коричневі, що відповідає 1,5б.)

ІІІ. Опитування попереднього матеріалу.
Учні набирають банк знань, отримуючи за кожну вірну відповідь картки різного кольору. Колір картки вказує на різний рівень складності відповідей.
• Виконання завдань
Завдання 1
Вірю не вірю
(Учням пропонується позначити вірні твердження знаком «+», невірні твердження знаком «-». Завдання виконують всі учні письмово).
1. Водна оболонка Землі називається літосфера.
2. Земля складається з кількох шарів, найменшим з яких є земна кора.
3. Всі нерівності земної кори називають рельєфом.
4. Найбільшими нерівностями планети є гори та рівнини.
5. Рівнини, висота яких сягає за 500 м над рівнем моря називають низовинами.
6. Високі гори мають висоту вищу за 2000 м.
7. Найвищими горами у світі є Українські Карпати.
8. Повітряна оболонка Землі називається атмосфера.
9. Рельєф поверхні Землі постійно змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх сил.
10. Внутрішніми силами, які змінюють рельєф Землі є вода, вітер та живі організми.
11. Тверда оболонка Землі називається літосфера.
12. У процесі життєдіяльності людина змінює рельєф Землі.

Завдання 2
Третє зайве.
Знайди зайве слово і поясни причину, за якою його необхідно виключити з певного переліку.
1. Річка, море, озеро.
2. Стратосфера, гідросфера, тропосфера.
3. Низовина, гора, плоскогір’я.
4. Гори, хребти, височина.
5. Вода, вітер, землетрус.
6. Землетрус, вулкан, людина.

ІV. Мотивація навчальної діяльності ( Розповідь).
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На столі вчителя знаходяться: крейда, пісок, вугілля, сірка, сіль. Зверніть увагу на речовини та суміші, які знаходяться на столі (вчитель називає їх). Чому саме ці речовини та суміші є об’єктами нашого уроку? Що їх єднає? Чим вони відрізняються між собою? Які мають властивості? Яка їх роль у житті людини. Саме на ці питання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці. А щоб це зробити розглянемо матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку).
План (запис на дошці)
1. Поняття про гірські породи та мінерали. Їх види та їх властивості.
2. Корисні копалини, їх види.

V. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття про гірські породи та мінерали. Їх види та їх властивості. ( Розповідь вчителя).
1. Яку будову має наша планета? (Земля складається з декілька шарів, а саме: земна кора, мантія, зовнішнє та внутрішнє ядро)
2. Яка з оболонок найтонша? (Найменшою за товщиною є земна кора).
Земна кора складається з різних гірських порід, які в свою чергу з мінералів.
3. Що ж ми розуміємо під поняттям гірська порода?

Гірські породи – це скупчення природних речовин, які залягають у земній корі великими масивами. З них утворені вже відомі нам форми рельєфу гори та рівнини. Вони залягають під грунтом на різних глибинах. Так, нафта знаходиться на глибині 2-3 км, базальт — частіше буває на глибині 10 - 15 км, а пісок і глина — близько до поверхні Землі.
Всі гірські породи можна поділити на три групи: магматичні, осадові та метаморфічні.
Магматичні гірські породи утворюються із застиглої магми в районах розходження літосферних плит чи виверження вулкану. До них належать граніт та базальт. (Розповідь супроводжується демонстрацією відповідних гірських порід. Робота з підручником мал. 143 стор. 131).
Граніт — одна з найбільш розповсюджених порід земної кори. Це строкатий камінь сірого, темно-червоного, рожевого кольорів. Він має зернисту структуру і складається з міцно з'єднаних між собою крупинок.
Базальт — більш міцна та тверда порода порівняно з гранітом. Колір базальта темно-сірий, іноді чорний.
Осадові гірські породи утворюються з морських організмів які відкладаються на дні морів та океанів. До них належать: вапняк, крейда, кремнезем, пісковики. (Розповідь супроводжується демонстрацією відповідних гірських порід. Робота з підручником мал. 143 стор. 131).
Багато морських організмів (діатомові водорості, радіолярії, форамініфери, молюски, корали) накопичують у своїх скелетах, панцирах, мушлях сполуки кальцію, кремнію, фосфору. На дні морів та океанів відкладається вапняковий мул, з якого утворюється крейда або вапняк. Зі скелетів радіолярій утворюються радіолярити: крем'янисті глини, родовища напівкоштовних каменів (халцедони, яшми, опали). Із мушель вимерлих морських організмів утворилися фосфорити й апатити (цінна сировина для хімічної промисловості й добрива для сільського господарства). У результаті нагромадження на дні колишніх морів і океанів дрібних глиняних частинок і піску утворилися пісковики та глинисті сланці.
Метаморфічні гірські породи формуються в результаті випарювання утворених раніше гірських порід в умовах високих температури та тиску. Наприклад, мармур утворюється з вапняків. (Розповідь супроводжується демонстрацією відповідних гірських порід. Робота з підручником мал. 143 стор. 131).
Учні складають опорну схему.

Гірські породи
? ? ?
магматичні осадові метаморфічні
(із застиглої магми (з морських організмів (випарювання гірських порід
граніт та базальт) вапняк, крейда, кремнезем) мармур)

Мінерали — це природні речовини, однорідні за складом і будовою, з яких складаються гірські породи. До складу гірських порід можуть входити два-три або більше мінералів. Наприклад, гірська порода граніт складається з трьох мінералів: польового шпату, кварцу та слюди. Білий пісок – з одного кварцу, мармур – з одного кальциту.(Вчитель демонструє різні види мінералів з колекції).

4. Чим відрізняються між собою гірські породи та мінерали?
Гірські породи та мінерали відрізняються між собою за властивостями: серед них є тверді, рідкі й газоподібні. Одні з них пухкі, сипкі, легко руйнуються (пісок, глина), інші бувають у вигляді великих щільних брил (кам'яне вугілля). Також вони різняться кольором, розчинністю у воді, запахом та іншими властивостями.

7. Як ви вважаєте, мінерали суміші чи чисті речовини? Чому? (Переважно чисті речовини, бо однорідні за будовою та складом).
8. Чим відрізняються чисті речовини від сумішей? (Суміші складаються з кількох речовин, кожна з яких зберігає у суміші свої властивості, чиста речовина складається з молекул тільки однієї речовини).
9. Гірські породи чисті речовини чи суміші. Чому? (Переважно суміші, бо можуть містити в собі кілька мінералів).



Робота в групах.
Завдання 3
Дати характеристику запропонованим гірським породам та мінералам. Вказвти: агрегатний стан, колір, запах, щільність.
1 група -пісок. 2 група -крейда.
3група – кам’яне вугілля. 4 група – сірка.
5 група – сіль.
(Пісок – твердий, жовто-коричневого кольору, без запаху, пухкий, не розчиняється у воді, ващий за воду.
Крейда – тверда, білого кольору, без запаху, щільна, не розчиняється у воді, ваща за воду.
Кам’яне вугілля – тверде, чорного кольору, щільне, не розчиняється у воді.
Сірка – тверда, пухка, жовтого кольору, без запаху та смаку, не розчиняється у воді, легша за неї.
Сіль – тверда, пухка, білого кольору, без запаху, сольона на смак, розчиняється у воді).).
(Учні за вірно виконане завдання отримують картки різного кольору, залежно від повноти відповіді. Максимальна кількість балів – 1,5.)
5. Яке значення гірських порід та мінералів для господарської діяльності людини?
Багато гірських порід та мінералів становлять велику цінність. Перші з них застосовуються як паливо, друті є будівельним матеріалом, треті використовуються для зрошення полів (вода), четверті є сировиною для вироблення добрив чи хімічних засобів захисту рослин. Залізо, алюміній, мідь, олово, цинк та інші метали, які мають велике народногосподарське значення, також добувають з різних гірських порід.
Мінерали утворюють гірські породи, проте, не всі. Такі, як алмази, золото як правило гірських порід не утворюють.
Гірські породи та мінерали досить різноманітні, це пояснюється відмінністю в умовах їх утворення і зміни, що відбуваються з ними на Землі.

2. Корисні копалини, їх види.
Усі гірські породи та мінерали, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами.
За подальшим використанням корисні копалини поділяють на такі групи: рудні — чорні (для виплавляння чорних металів заліза і його сплавів), кольорові (для виплавляння міді, алюмінію, цинку), дорогоцінні (для подальшого добування золота, срібла), радіоактивні (для добування урану) — та нерудні. В свою чергу, нерудні поділяються на паливні (нафта, природний газ, торф, вугілля); сировину для хімічної промисловості (солі, сірка, графіт) та для виробництва будівельних матеріалів (пісок, глина, граніт).
Учні складають опорну схему.

Корисні копалини
? ?
рудні не рудні
|? чорні (залізо) |? паливні (газ, вугілля, торф, нафта) |? кольорові (мідь, олово, свинець) |? хімічні (солі, сірка, графіт)
|? радіоактивні (уран) |? будівельні (пісок, глина, граніт).
|? рідкісні (золото, срібло, платина).

Корисні копалини залягають на різних глибинах. Скупчення корисних копалин утворюють родовища, а у разі поширення їх на великі площі – басейни.
Якщо корисні копалини знаходяться неглибоко, їх видобувають відкритим способом у кар’єрах (робота з підручником, мал. 144 стор. 131). Здебільшого, корисні копалини знаходяться на значній глибині, тому для їх видобування будують шахти чи роблять свердловини.


Робота в групах.
1-3 група
Завдання 4 (Робота з картою корисних копалин України.)
1. Які корисні копалини є на території України?
2. До яких груп належать корисні копалини, які зустрічаються на території України?
3. Знайдіть на карті корисних копалин України:
• Рудні родовища (заліза, марганцевих руд, золота, нікелю);
• Поклади паливних корисних копалин Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, родовища природного газу; нафти; торфу;
• Родовища нерудних хімічних та будівельних корисних копалин (поклади крейди, вапняку, кухонної солі, фосфоритів).
(Під час виконання завдання учні отримують картки різного кольору).

Виконуючи завдання ви звернули увагу на те, що Україна дуже багата на корисні копалини. Так, на її території містяться Донецький і Львівсько-Волинський кам'яновугільні та Дніпровський буро-вугільний басейни. Є поклади залізних і марганцевих руд, на основі яких розвивається чорна металургія. Також є родовища кольорових металів, хрому, титанових руд, кобальту, нікелю та багатьох інших металів; а також родовища коштовного каміння. З нерудних корисних копалин є родовища гірського воску (озокериту) в Прикарпатті, кам'яної солі в Донбасі (Артемівське і Слов'янське) і в Закарпатті. В Україні є запаси цементної сировини та різноманітних будівельних матеріалів, наприклад, родовища гранітів і лабрадоритів у Житомирській області.

2-5 групи


Завдання 5 (Робота з картою корисних копалин Сумської області)
1. Які корисні копалини є на Сумщині? (На Сумщині переважають нерудні корисні копалини).
2. Назвіть родовища глини? (Сумське, Стецьківське (Сумський район), Краснопільське (Краснопільський район), Богданівське (Шостинський район) ),
3. Назвіть родовища піску? (Богданівське (Шостинський район), Басівське (Сумський район), Гончарівське (поблизу В. Сироватки));
4. У яких районах зосереджена нафта та газ? (Роменський та Ахтирський райони),
5. Назвіть родовища фосфоритів? (Стецьківське, Могрицьке);
6. Де розташовані пісковики? (Неподалік від Глухова та Путивля);
7. Назвіть родовища крейди? (Глухів, Середина - Буда).)
(Під час виконання завдання учні отримують картки різного кольору).

Таким чином, на території нашої області є нерудні корисні копалини представлені родовищами піску та глини різних видів, нафти, газу, торфу, фосфоритів, кухонної солі та крейди.
Видобуваючи корисні копалини, треба пам’ятати, що вони не відновлюються, тому потрібно економно та бережно використовувати все те, що подарувала нам Земля. Проте, чи завжди ми з розумінням відносимося до природи?
Сьогодні середньорічний обсяг видобутих корисних копалин становить 25-30 т на одного жителя планети. Проте,за призначенням використовується близько 5%, інше йде у відвали.
Раніше ми вважали, що корисні копалини не вичерпані, вони завжди існували і будуть існувати й надалі. Нині підраховано, що невичерпних ресурсів практично немає. Так, алюмінію вистачить на 570 років, заліза – на 250 років, олова, міді, цинку – на 25-35 років, золота, срібла, нікелю – на 50 років. Навіть найбільші родовища нафти незабаром вичерпаються: у Кувейті – за 221 рік, Ірані – 114 років, в ОАЕ – через 72 роки, в Саудівській Аравії через 68 років.
Кар’єри та шахти, якими «напічкана наша планета» змінюють її рельєф, знищують її красу. Незавжди, після видобутку корисних копалин кар’єри засипають, шахти закривають та на їх місці насаджають дерева. Але це потрібно робити, інакше ми знищимо те прекрасне і цінне, що подарувала нам природа.


V. Узагальнення і систематизація вивченого.
• Виконання завдань.
Завдання 6
Розподіліть за групами ( рудні, паливні, хімічні, будівельні) слідуючі корисні копалини:
І варіант
1. Торф
2. Нафта
3. Пісок

4. Сірка

ІІ варіант

1. Сіль
2. Глина
3. Вугілля
4. Газ
Завдання виконують всі учні письмово.

Завдання 7

Виправ помилки.
1. Найменшим шаром Землі є мантія…(земна кора).
2. Земна кора складається з гірських порід та корисних копалин…(мінералів).
3. До складу мінералів може входити одна чи декілька гірських порід…(навпаки).
4. Осадові гірські породи утворюються із застиглої магми…(магматичні).
5. Всі гірські породи та мінерали називають корисними копалинами…(тільки ті, що використовує людина).
6. Всі гірські породи подібні між собою…(мають різні властивості).
7. Торф, нафта, вугілля – це будівельні корисні копалини…(паливні).
8. Всі мінерали утворюють гірські породи…(не всі).
9. Якщо корисні копалини знаходяться неглибоко їх видобувають за допомогою шахт та свердловин…(кар’єрів).
Кількість завдань для виконання залежить від підготовленості учнів та рівня сприйняття матеріалу учнями на уроці.

• Бесіда.
Гадаю, що ми вже можемо дати відповіді на питання, які були поставлені на початку уроку.
1. Чому саме ці речовини та суміші ( крейда, пісок, вугілля, сірка, сіль) є об’єктами нашого уроку? (Ці речовини та суміші є гірськими породами та мінералами).
2. Що їх єднає? (Вони єкорисними копалинами, бо всі використовуються людиною).
3. Чим вони відрізняються між собою? (Вони відрізняються між собою за властивостями).
4. Які мають властивості? (Крейда – тверда, білого кольору, без запаху та смаку, не розчинна у воді, важча за неї; пісок – твердий, жовто-коричневого кольору, без запаху та смаку, не розчиняється у воді, важче за неї; вугілля – тверде, чорного кольору, без запаху та смаку, не розчиняється у воді; сірка – тверда, пухка, жовтого кольору, без запаху та смаку, не розчиняється у воді, легша за неї; сіль – тверда, пухка, білого кольору, без запаху, сольона на смак, розчиняється у воді).
5. Яка їх роль у житті людини? (Крейда, пісок – використовуються у будівництві, вугілля – як паливо, сіль, сірка – у хімічній промисловості).

VІ. Підсумки уроку.
• Підведення підсумків уроку. (Використовується завдання «Закінчи речення»).
Підведемо підсумки уроку закінчуючи мої речення.
1. Земна кора складається з …( гірських порід та мінералів).
2. Скупчення природних речовин, які залягають у земній корі великими масивами називають…(гірськими породами).
3. Розрізняють гірські породи…(магматичні, осадові та метаморфічні).
4. Природні речовини, однорідні за складом і будовою, з яких складаються гірські породи називають…(мінералами).
5. Гірські породи та мінерали різняться між собою за …(властивостями).
6. Корисні копалини – це …(гірські породи та мінерали, які використовує людина).
7. Розрізняють корисні копалини…(рудні та нерудні).
8. Використовувати корисні копалини треба…(раціонально), бо вони…(не відновлюються).

• Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника § 28.
2. Виконати завдання 1-3 на стор. 132.



Використана література:
1. Васютіна Т.М. Уроки природознавства. 5 клас: Посібник для вчителя.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан,2005.-192 с.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!