УРОК 20 Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії.

УРОК 20  Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії. УРОК 20
Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії.
Цілі уроку:
• Узагальнити й поглибити знання учнів про властивості речовин з попередніх курсів «Природознавство» і «Фізика»;
• Познайомити учнів з методами вивчення хімічних сполук та явищ;
• Дати поняття про спостереження й експеримент як методи дослідження фізичних і хімічних властивостей речовин і явищ у хімії;
• повторити матеріал попередніх уроків;
• розвивати логічне мислення,
• розвивати вміння та навички:
1) роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням,
2) порівнювати речовини, описувати їх властивості, встановлювати залежність між властивостями та застосуванням речовин;
3) узагальнювати вивчений матеріал, вибирати головне, робити висновки.
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорними схемами, складання опорного конспекту),
• наочний (демонстрація наочності),
• практичний (лабораторний дослід № 2)

Обладнання:
• опорні схеми, схема опорного конспекту,
• набір для проведення лабораторного досліду №2.

Базові поняття та терміни: властивості речовин, хімічні властивості, фізичні властивості, спостереження, гіпотеза, експеримент, закон, теорія.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Що було задано додому?
(Повторити § 14, 15 ст. 102-115, конспект попереднього уроку.
Виконати завдання 7 ст. 110, 1 ст. 118).
Чи всі виконали домашнє завдання?
Які були труднощі під час його виконання?
Сьогодні, я перевірю виконання домашнього завдання індивідуально (вчитель пропонує двом учням здати зошити вкінці уроку для перевірки домашнього завдання)

ІІІ. Опитування попереднього матеріалу.
Передбачає письмову самостійну роботу за варіантами.

Варіант 1
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) при фізичному явищі змінюється речовина.
2. Ні б) всі зміни у довкілля називають явищами.
в) листопад – це природне явище.
г) при фізичному явищі речовина може змінювати свій агрегатний стан.
2. Учень, називаючи фізичні явища, перелічив:
а) добування цукрової пудри з цукру-піску; б) танення льоду;
в) утворення зеленого нальоту на поверхні мідного виробу; г) плавлення сірки;
д) згіркнення вершкового масла. є) запах квітів.
В яких пунктах він допустив помилку?
3. Вказати ознаки таких реакцій:
а) горіння спирту; б) гашення соди оцтом; в) горіння сірника.
4. Обчислити масові частки елементів в: сірководні Н2 S.

Варіант 2
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) хімічні явища описують хімічними реакціями.
2. Ні б) відносна молекулярна маса вимірюється у кг.
в) хімічні реакції складають за допомогою символів та коефіцієнтів.
г) речовини, які утворюються внаслідок реакції називають вихідними.
2. Учень, називаючи фізичні явища, перелічив:
а) горіння скіпки; б) світіння нитки розжарювання в електричній лампі;
в) почорніння срібної ложки; г) прокисання молока; д) плавлення скла.
є) тепло від батарей. В яких пунктах він допустив помилку?
3. Вказати ознаки таких реакцій:
а) горіння дров; б) іржавіння заліза; в) протухання яйця.
4. Обчислити масові частки елементів в: речовині Р2 О5

Варіант З
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) речовини, які вступають в реакцію називають вихідними.
2. Ні б) все, що ми бачимо під час реакції є її ознакою.
в) контакт двох речовин – це ознака хімічної реакції.
г) ознакою хімічної реакції є світло.
2. Називаючи хімічні явища, учень перелічив:
а) гниття деревини; б) плавлення скла; в) горіння свічки;
г) кування заліза; д) іржавіння заліза. є) утворення льоду.
В яких пунктах він допустив помилку?
3. Навести три приклади відомих вам хімічних реакцій і вказати ознаки кожної з них.
4. Обчислити масові частки елементів в: речовині N2 О5

Варіант 4
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) ознакою хімічної реакції є зміна забарвлення.
2. Ні б) валентність Гідрогену завжди ІІ.
в) щоб почалася хімічна реакція обов’язково потрібна температура.
г) масова частка елемента в речовині може вимірюватися у відсотках.
2. З наведеного переліку явищ виписати лише ті, що належать до хімічних явищ:
а) скисання яблучного соку; б) загнивання м'яса; в) замерзання води;
г) протухання яєць; д) утворення інею; є) почорніння срібних монет.
3. Вказати ознаки таких реакцій:
а) дія оцту на питну соду; б) дія оцту на молоко;
в) підгоряння їжі на перегрітій сковорідці.
4. Порівняти масові частки Нітрогену у складі речовин, формули яких N203 та NН3.
Варіант 5
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) ознакою хімічної реакції є зміна запах.
2. Ні б) валентність Оксигену завжди ІІ.
в) під час фізичного явища можлива зміна форми речовини.
г)відносна молекулярна маса – це сума відносних атомних мас елементів, які утворюють речовину, з урахуванням кількості кожного з атомів.
2. Виписати спочатку фізичні, а потім хімічні явища з переліку:
а) утворення сніжинок; б) розчинення солі у воді; в) плавлення свічки;
г) горіння свічки; д) замерзання води; є) горіння бензину.
3. Вказати ознаки таких реакцій:
а) гниття листків; б) взаємодія йоду з крохмалем;
в) прожарювання міді на повітрі.
4. Порівняти масові частки Феруму у складі речовин, формули яких Fе203 і FеСІ2.

Варіант 6
1. Встановіть відношення між колонками:
1. Так а) хімічна реакція має вихідні та кінцеві речовини.
2. Ні б) сполуки, які мають два елементи називають бінарними.
в) щоб почалася хімічна реакція обов’язково треба перемішати речовини.
г) ознакою реакції є тепло.
2. Які з цих явищ є фізичними, а які – хімічними:
а) після додавання цукру чай стає солодким; б) запах парфумів;
в) узимку гілля дерев вкривається памороззю; г) плавлення парафіну;
д) за зиму опале листя згниває; є) горіння міді.
3. Вказати ознаки таких реакцій:
а) розкладання цукру при нагріванні; б) взаємодія підфарбованого лугу з кислотою,
в) горіння деревини.
4. Визначити, в якому з двох оксидів масова частка Сульфуру більша: у сірчистому газі S02? Чи оксиді Сульфуру (VI), формула якого S03?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Подивіться навколо себе і ви помітите, велику кількість фізичних тіл, які оточують нас.
1. З чого складаються всі ці фізичні тіла? (Всі фізичні тіла складаються з речовин).
2. Чи вірним буде твердження про те, що всі речовини однакові? (Ні).
3. Чому?(Кожна речовина має свої ознаки, за якими відрізняється від інших речовин).
4. Як називають ці ознаки? (Властивостями).
5. Які види властивостей речовин вам відомі? (Фізичні та хімічні).
Отже, ви зрозуміли, що сьогодні ми з вами будемо говорити про властивості речовин. Чим відрізняються між собою фізичні та хімічні властивості речовин? Якими методами користуються для вивчення властивостей речовин? Для чого люди взагалі досліджують різні речовини та їх властивості? Щоб знайти відповіді на ці запитання ми повинні розглянути матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку)

V. Вивчення нового матеріалу.
1. Властивості речовин.

Вивчаючи речовини, ми з вами говорили про те, що кожна речовина має свої специфічні ознаки, які визначають її індивідуальність і дають змогу відрізнити її від інших речовин. Ці ознаки і називають властивостями.
Отже, ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин.
Ми вже пригадали, що існують два види властивостей речовин, а саме: фізичні та хімічні.
1. Які властивості ми називаємо фізичними?
• До фізичних властивостей належать: колір, блиск, запах, смак тощо. Ці властивості виявляються при безпосередньому спостереженні. Наприклад, вода прозора, без смаку та запаху; цукор - тверда кристалічна речовина, солодка на смак, не має кольору. Оцет, нашатирний спирт легко впізнати за запахом тощо.
Проте, не всі фізичні властивості речовини можна виявити за допомогою органів чуттів. Тому в хімії не обмежуються спостереженнями фізичних властивостей, а вимірюють їх за допомогою приладів. Наприклад, густину, температури кипіння і плавлення, електричну провідність виявляють лише за допомогою приладів.
2. Які властивості ми називаємо хімічними?
• Хімічні властивості речовин виявляються лише в процесі перетворення одних речовин на інші. Так, здатність кисню підтримувати горіння і є його хімічною властивістю.
Коли характеризують фізичні властивості будь-якої речовини, то зазначають також її агрегатний стан.
3. Які види агрегатного стану речовин вам відомі?
(речовини можуть існувати в різних агрегатних станах—твердому, рідкому, газоподібному).
4. Наведіть приклади?
( лід, вода і водяна пара — це твердий, рідкий і газоподібний стани однієї й тієї самої речовини —води).
Так, дійсно, тверда, рідка і газоподібна форми не є індивідуальними характеристиками речовини, вони відповідають різним станам існування речовини за певних умов. Тому не можна приписувати воді лише ознаку рідини, кисню —ознаку газу, а кухонній солі —ознаку твердої речовини. Будь-яка речовина в разі зміни умов може перейти у будь-який інший агрегатний стан. Отже, агрегатний стан—це не фізична властивість речовини взагалі, а лише стан, в якому вона перебуває за певних умов.
(учні складають опорний конспект)
Визначимо фізичні властивості конкретних речовин та спробуємо їх описати, виконавши лабораторний дослід № 2

Лабораторний дослід № 2
Тема: Ознайомлення з фізичними властивостями речовин
Мета: навчитися порівнювати речовини, описувати їхні фізичні властивості, встановлювати залежність між властивостями речовин та їх застосуванням.
Завдання: вивчіть фізичні властивості двох речовин з-поміж запропонованих, опишіть їх заносячи дані до таблиці.
Інструктаж з техніки безпеки.
• Виконувати роботу можна тільки в халатах.
• Не можна виконувати досліди без дозволу вчителя.
• Не можна змішувати невідомі вам речовини, куштувати їх на смак.
• Обережно поводьтеся з лабораторним посудом, не забувайте про те, що він зроблений зі скла.
• Правильно визначайте запах речовин.
• Починати роботу і виконувати досліди тільки з дозволу вчителя.
Учні ставлять підпис у відповідному місці в зошитах для практичних та лабораторних робіт.
Хід роботи
1. Визначте агрегатний стан даних речовин за кімнатної температури.
2. Визначте колір, наявність блиску (для твердих речовин) і запах речовин.
• Як правильно визначити запах речовин?
3. Визначте розчинність даних речовин у воді.
• Скільки реактиву можна брати для досліду?
• Чому паличка для перемішування має гумовий наконечник?
• Як правильно перемішати рідину в пробірці? (Робота з мал.. 9 ст. 11).
• Чому не можна закривати пробірку пальцем і сильно струшувати її? (Робота з мал.. 9 ст. 11)
4. Визначте густину речовини за водою.
• Як це зробити?
5. Використовуючи властивості певних речовин запропонуйте їх застосування.
6. Зробіть висновки:
• Чим подібні і чим відрізняються дані речовини.
• З якими властивостями пов’язане застосування розглянутих речовин.
7. Підбийте підсумки роботи.
(Учні працюють в зошитах для лабораторних та практичних робіт)

2. Методи вивчення властивостей речовин.
Виконуючи лабораторну роботу ви з’ясували властивості двох речовин, та описали їх.
1. Що ви робили для того, щоб з’ясувати фізичні властивості запропонованих вам речовин? (Спостерігали за речовинами, проводили експеримент, досліджуючи розчинність у воді та густину по відношенню до води).
Так, дійсно, щоб з’ясувати фізичні властивості речовини, насамперед її слід уважно роздивитися. Оскільки спостереження – це перший крок до пізнання. Це один із перших методів вивчення властивостей речовини. Саме за допомогою органів чуттів ми можемо визначити агрегатний стан речовини, її колір, запах, смак (якщо це безпечно). Таким чином, спостереження – цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів та явищ.
Свої спостереження ми аналізуємо і робимо спробу пояснити, висуваючи припущення. Наукове припущення, що висувається для пояснення визначених явищ називають гіпотезою.
Всі висунуті гіпотези перевіряються експериментально. Саме експеримент дозволяє підтвердити ту чи іншу гіпотезу. Таким чином, експеримент – цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт за певних умов.
У вивченні властивостей речовин і хімічних явищ спостереження й експеримент посідають чільне місце. Ці два методи дуже схожі за змістом. Однак вони дещо різняться способом виконання. Астроном не може створити зорю й почекати, поки вона постарішає, щоб вивчити зміни в її складі. Геолог не може прискорити рух літосферних плит на поверхні Землі, щоб подивитися, які явища відбудуться. У цих випадках науковцям доводиться задовольнятися спостереженнями за природою та моделюванням, оскільки предмет дослідження їм непідвладний.
Хімік-експериментатор має можливість керувати досліджуваною системою. Найчастіше він змінює якусь одну умову, щоб подивитися на результат цього впливу. Експеримент не виключає спостережень, і навпаки. У хімії, як і в будь-якій науці, використовують їхнє розумне поєднання (Робота з підручником мал. 13.1 ст. 97).
Після виконання низки експериментів науковці аналізують здобуті дані: порівнюють, роблять висновки, узагальнюють. У результаті вони виявляють певні закономірності у властивостях речовин та перебігу хімічних явищ. Дослідники на підставі виявлених закономірностей намагаються сформулювати їхній словесний або математичний вираз, який називають науковим законом (Робота з підручником мал. 13.2 ст. 97).
Отже, закон — теоретично обґрунтоване і практично доведене наукове твердження. Необхідно чітко розуміти, що людина лише відкриває закони природи, вони існують незалежно від нашої свідомості.
Далі перед науковцями постають питання: як можна пояснити відкритий закон? Учені знов висувають гіпотези - здогади або припущення для пояснення законів, які існують у природі. На основі гіпотез створюють певні теорії (моделі). Отже, теорія - це гіпотеза, яка витримала багаторазові експериментальні перевірки.
Одержані в результаті експериментів і спостережень дані, на яких ґрунтується теорія, визначають її якісність. Якісна теорія не просто поєднує вже відомі факти. На її основі можна прогнозувати явища, які дотепер не спостерігали. Повернувшись до експерименту й спостережень, можна з'ясувати, чи дійсно існують передбачені теорією факти. Якщо так, науковці шукають нові факти, які випливають з теорії та підтверджують її правильність. Якщо ні, змінюють теорію й шукають нових шляхів розв'язання проблеми. У будь-якому разі успішність прогнозів теорії є ознакою її якісності.
Отже, наукове дослідження утворює цілий цикл: спостереження ? гіпотези ? експерименти, потім виявлення закономірностей ? створення теорій ? прогнозування на їхній основі нових фактів ? повернення до експерименту для перевірки правильності передвіщеного (Робота з підручником мал. 13.3 ст. 98).
(Учні складають опорний конспект).

V. Узагальнення та закріплення знань
Тож давайте повернемося до початку уроку і спробуємо дати відповіді на поставлені запитання.
1. Чим відрізняються між собою фізичні та хімічні властивості речовин? (Фізичні властивості виявляються за допомогою органів чуттів, чи виміряють за допомогою приладів, при цьому хімічний склад речовини не змінюється. Хімічні властивості виявляють під час перетворення речовини на іншу, коли змінюється її хімічний склад).
2. Якими методами користуються для вивчення властивостей речовин? (для вивчення властивостей речовини використовують методи: спостереження, гіпотеза, експеримент).
3. Для чого люди взагалі досліджують різні речовини та їх властивості? (Щоб безпечно використовувати їх у повсякденному житті, для кращого пізнання світу в якому живемо).
4. Наведіть приклади дослідження фізичних та хімічних властивостей речовин? (Дивитися як кипить вода, - спостереження, вимірювати температуру кипіння, - експеримент).
5. Які методи проведення експерименту ви вивчали в курсі природознавства? (Зважування, вимірювання довжини чи об’єму, порівняння).
6. Прокоментуй вислів «Закони відкривають. Теорії розвиваються». (Закони існують незалежно від нашої свідомості, людина тільки їх відкриває. Теорія – це припущення підтверджені багаторазово експериментально, її можна змінювати, вдосконалювати тобто розвивати).

Завдання
Закінчити речення очікувань:
1. Я знаю, що властивості речовин можуть бути: ___________ та _____________ .
2. Я знаю, що фізичні властивості речовини можна виявити за допомогою ___________________ чи виміряти за допомогою ________________________ .
3. Я знаю, що хімічні властивості речовин виявляються при _________________ .
4. Я знаю, що дослідити властивості речовин можна шляхом _________________.
5. Я знаю, що спостереження це ________________________________________ .
6. Я знаю, гіпотеза це __________________________________________________ .
7. Я знаю, експеримент це ______________________________________________ .
8. Я знаю, що законом називають________________________________________ .
9. Я знаю, що теорія це_________________________________________________ .



VІ. Підведення підсумків уроку.
1. Фізичні властивості речовини виявляються при спостереженні чи вимірюванні за допомогою приладів.
2. Хімічні властивості виявляються при перетворенні речовини на іншу.
3. Досліджують властивості речовини шляхом спостереження та експерименту.
4. Аналіз, узагальнення, систематизація експериментальних даних дозволяє відкривати закони та створювати певні теорії.

Дослідження речовин і хімічних явищ - нескінченний процес. Не можна одержати від природи остаточні підтвердження своїх ідей, як не можна дістатися кінця кола. Отже, в науці завжди є місце для розширення обріїв пізнання у нових напрямках. І через століття у засобах масової інформації буде не менше, ніж тепер, повідомлень про нові здобутки хімії.

VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника § 13, конспекту уроку.
• Повторити § 14
• Виконати завдання 2 ст. 99.

Список використаної літератури:
1. Усі уроки хімії. 7 клас/ І. Ю. Старовойтова, О.В. Люсай.-Х.: Вид. група "Основа", 2007.-144 с.
2. Гранкіна Т.М. Хімія 8 клас: Плани конспекти уроків /Т.М. Гранкіна, О.В. Григорович/.-Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.- 272 с.-(на допомогу вчителю).





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!