УРОК 21 Тема: Земля – планета Сонячної системи.

УРОК 21  Тема: Земля – планета Сонячної системи. УРОК 21
Тема: Земля – планета Сонячної системи.
Мета:
• сформувати в учнів знання про Землю, як планету Сонячної системи.
Завдання:
• ознайомити учнів з формою, розмірами, особливостями руху планети Земля,
• сформувати в учнів знання про поверхню Землі, її північну й південну півкулі, про добовий і річний рух Землі, зміну пір року, дня і ночі;
• розвивати вміння та навички:
• користуватися глобусом,
• визначати сторони горизонту за небесними світилами,
• працювати з підручником та додатковою літературою, порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: планети, Сонячна система, полюс, північна й південна півкулі, добовий і річний рух Землі, материки, екватор, орбіта.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником),
• наочний (демонстрація наочності),
• практичний (робота з глобусом).

Обладнання:
• фотографії планети Земля,
• глобус,
• підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
• Оголошення результатів самостійної роботи.
• Аргументація оцінок.
• Розгляд типових помилок.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 22.
• Виконати завдання 1-3 на стор. 99 письмово.
• Підготувати повідомлення про о певну планету Сонячної системи та скласти схему – малюнок про неї.
2. Чи всі виконали домашнє завдання?
3. Які були труднощі під час його виконання?
4. Перевіримо виконання завдань.
• один учень відповідає усно, стосовно завдань 1-3 ст. 99(за вірні відповіді отримує по дві картки чорного кольору).
• два учні зображують на дошці малюнок – схему характеристики Юпітеру та Сатурну (за вірну схему отримує 2 картки синього кольору).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На попередньому уроці ми з вами здійснили уявну подорож Сонячною системою. Об’єктами нашої подорожі були планети Сонячної системи. Подорожуючи, ми з’ясували їх подібності та відмінності, розкрили деякі їх таємниці. Проте, ми обійшли одну з планет, а саме планету на якій живемо – планету Земля.
Сьогодні на уроці ми познайомимося з дивовижною планетою Сонячної системи, яка стала колискою і носієм життя — це, звичайно ж, Земля. Повернувшись з космічної подорожі, ми не будемо приземлятися, а залишимося на навколоземній орбіті і подивимося на нашу планету з космосу.
Отже, увага, ми вирушаємо в уявну подорож Сонячною системою, щоб познайомитися якнайближче з планетою Земля. (Оголошення теми, мети та завдань уроку).
План (запис на дошці)
1. Земля – планета Сонячної системи.
2. Рух планети Земля..

ІV.. Вивчення нового матеріалу
1. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
Перш за все давайте пригадаємо:
1. До якої системи належить планета Земля?
2. Чому систему називають Сонячною?
3. Які небесні тіла утворюють Сонячну систему?
4. До яких небесних тіл належить Земля?
5. Чому?
6. До якої групи планет належить Земля?
7. Чому?
За вірні відповіді учні отримують картки різного кольору. Колір картки відповідає складності завдань.

2. Земля – планета Сонячної системи.

Завдання 1
Спираючись на знання про планети Сонячної системи назвіть основні характеристики планети Земля шляхом продовження речень:
1. Земля за відстанню до Сонця…(третя планета).
2. Найближчі сусіди Землі…(Венера та Марс).
3. За розмірами планета Земля серед інших планет земної групи…(найбільша).
4. Як планета земної групи має густину…(велику).
5. Як планета земної групи має швидкість обертання навколо власної осі…(невелику).
6. Речовини на планеті перебувають у …(рідкому чи твердому стані).
За вірні відповіді учні отримують 2 картки чорного кольору, що відповідає 0,5 балам.

Дамо більш конкретну характеристику планеті Земля.
Небесне тіло, на якому ми всі живемо, — планета Земля.
• За формою наша планета є трохи сплющеною з боків (полюсів) кулею. Сплющення порівняно невелике, тому на моделях земної кулі (глобусах) її зображують кулястою.(Робота з підручником мал.. 101 ст. 87).
• За розмірами вона відносно невелика. її радіус дорівнює 6400 км. маса становить близько 6 тисяч трильйонів тон.
• Вік Землі — понад 4,5 млрд. років.
• Середня відстань від Землі до Сонця становить 150000000 км. Це число називають астрономічною одиницею. Воно спрощує розрахунки великих відстаней.

Сучасну форму і поверхню наша планета мала не завжди. Формування Землі проходило протягом мільярдів років. Цей процес триває і нині. Змінюють форму поверхні Землі виверження вулканів, землетруси, вітер, вода тощо. На нашу планету падали залишки комет, астероїдів метеорити. Деякі з них були дуже великі утворювали велетенські заглибини на поверхні Землі.
7. Як називають заглибини на твердій поверхні планет, які утворені метеоритами? (Ці заглибини називають кратерами).
8. Чи існують кратери на земній поверхні? (Так, на земній поверхні близько 150 кратерів, які називають астроблемами).
Земля входить до складу Сонячної системи, Вона виникла разом з іншими небесними тілами близько 5 мільярдів років тому. Спочатку нове небесне тіло, що згодом перетворилося на планету Земля, було дуже гарячим. З часом поверхня охолоджувалась. На сьогодні у розжареному стані з температурою в тисячі градусів залишилася тільки внутрішня частина земної кулі — ядро.
Більшість поверхні планети покрита водою. Це так званий Світовий океан. Суходіл на планеті представлений материками — Євразія, Африка, Австралія, Антарктида, Північна та Південна Америка — великою кількістю різних за розмірами островів. (Робота з підручником мал.. 102 ст. 89).

3. Рух планети земля.
Земля, як і інші небесні тіла знаходиться у постійному русі.. Рухається навколо Сонця та навколо власної осі.
Земля рухається навколо Сонця по орбіті, яка нагадує витягнуте коло.
9. Що називають орбітою? (шлях, по якому рухається небесне тіло навколо Сонця).
Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Саме при такій швидкості Земля утримується силою тяжіння до Сонця. Якби її швидкісні зменшилася, то Земля почала би падати на Сонце. А в разі збільшення її швидкої земне тяжіння Сонця не втримало би Землю.
Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком.. (Термінологічна робота). Триває земний рік приблизно 365 діб та 6 годин. Проте підрахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин і секунд, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.
Земля обертається не тільки навколо Сонця, а й навколо своєї власної осі. Вісь Землі - це уявна лінія, яка проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямовані на Полярну Зірку. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, - це полюси Землі. Екватор це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну. (Термінологічна робота).Довжина екватора приблизно дорівнює 40 тис. км. (Демонстрування на глобусі земної осі, полюсів, екватора, двох півкуль).
10. Чи відчуваємо ми з вами рух Землі? (Ні).
11. Чому?
Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею, як і все, що розташоване на земній поверхні (моря, океани, ліси, гори, всі предмети). Обертається навіть повітря, яке оточує Землю.
12. В якому напрямі обертається Земля?
Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід (проти годинникової стрілки).
13. Що називають добою? (Оберт навколо власної осі називають добою).
14. За який час Земля здійснює оберт навколо власної осі? (Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години). (Демонстрування глобуса).
15. Як можна пояснити зміну дня і ночі на Землі? (Робота з підручником мал.. 104 ст. 90)
Під час обертання Земля підставляє Сонцю то один, то інший бік. На тій частині Землі, куди потрапляє сонячне світло - день, а там, куди воно не потрапляє - ніч. Таким чином, уранці Сонце сходить на сході, а заходить на заході.
16. Пригадайте, коли впродовж літнього дня спекотно, а. коли — прохолодно? (Прохолодно рано вранці та ввечері, спекотно вдень, особливо опівдні).
17. Чим це можна пояснити? Зранку або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, земна поверхня нагрівається менше, ніж опівдні, коли Сонце розташоване вище.
18. Щоб дати відповідь на наступне запитання уважно прослухайте рядки вірша.

Сонячний годинник...
Він не зупиняється,
А його пружина ніколи не ламається,
Бо її заводить сонячне проміння,
Стрілка циферблата бігає за тінню.

19. Поясніть останні рядки вірша «Стрілка циферблата бігає за тінню»? (Якщо простежити за довжиною тіні протягом сонячного дня, то можна помітити, що вона неоднакова і змінюється залежно від часу).
20. Коли тінь найдовша? (Тінь найдовша ополудні).
Так, дійсно довжина тіні залежить від висоти Сонця. У той час, коли Сонце знаходиться найвище над земною поверхнею його тінь на землі найменша. Найвище над земною поверхнею Сонце перебуває опівдні, причому влітку о 13 годині, а взимку о 12 годині.
Добу, коли висота Сонця ополудні у Північній півкулі найбільша (22 червня) називають днем літнього сонцестояння, - це найдовший день у році. Добу, коли висота Сонця ополудні найменша, — називають днем зимового сонцестояння (22 грудня), - це найкоротший день у році. 21 березня та 23 вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дати весняного та осіннього рівнодення відповідно. Такі зміни повторюються рік урік.
21. Чи однаково рівномірно нагрівають Землю сонячні промені? (Ні).
Так, дійсно, сонячні промені нагрівають планету Земля в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5є , тому кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. Чим ближчий напрямок падіння сонячних променів до прямовисного, тим більше сонячної енергії припадає на одиницю площі Земної поверхні. Поблизу екватора ця кількість найбільша, біля полюсів -найменша, а на території України — помірна. Крім того, Північна і Південна півкулі освітлюються нерівномірно в одну й ту ж саму пору року. Там, де сонячні промені падають на земну поверхню вертикально — тепло, де промені Сонця ковзають під малим кутом до поверхні — холодно. З цим пов'язана зміна пір року: весна, літо, осінь, зима. (Робота з підручником мал..105, ст.. 91). Зміна пір року – природний циклічний процес.


VІ. Узагальнення і систематизація вивченого.
• Виконання завдань

Завдання № 1
Зобразити на малюнку – схемі основні характеристики планети Земля.
(Розміри, довжину року та доби, наявність атмосфери з великою кількістю кисню, наявність дня і ночі, зміни пір року, наявність води у рідкому стані, наявність життя).
За завдання учень отримує картку синього кольору. За доповнення – картка чорного кольору.
Завдання 2
Із запропонованих тверджень виберіть вірні:
1. Земля – планета Сонячної системи.
2. Сонце – найближча до землі зірка.
3. Сонячні промені нагрівають землю однаково в усіх її ділянках.
4. Земля обертається навколо власної осі зі сходу на захід (за годинниковою стрілкою).
5. Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком..
6. Рік триває 365 днів та 6 годин.
7. Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну поверхню, - це полюси Землі.
8. Екватор це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі — Північну і Південну.
9. Зміна дня і ночі на планеті пов’язана з рухом планети навколо власної осі.
10. Пори року змінюються тому, що земля обертається навколо Сонця.
11. 22 грудня найдовший день у році.
12. У той час, коли Сонце знаходиться найвище над земною поверхнею його тінь на Землі найменша.

Географічний міні – практикум
1. Які наслідки могли б виникнути, якби зменшилася швидкість обертання Землі навколо Сонця з 30 км/с до 25 км/с.
Відповідь: Якби її швидкісні зменшилася, незалежно на скільки, то Земля почала би падати на Сонце.
2. Чому у одного з місяців один раз на 5 років змінюється кількість днів з 28 до 29?
Відповідь: Земля робить оберт навколо Сонця за 365 діб та 6 годин, тому для зручності календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, хвилин і секунд, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним, у ньому 366 діб.
За кожну вірну відповідь учні отримують 2 картки (синього та чорного кольорів), що відповідає 1,5 балам.
Завдання 3
(Робота з глобусом)
1. Назвіть сторони горизонту, покажіть їх на глобусі. (За вірну відповідь коричнева картка).
2. Покажіть на глобусі полюси та екватор (За вірну відповідь коричнева картка).
3. Покажіть на глобусі, де знаходиться Північна та Південна півкулі. (За вірну відповідь коричнева картка).
4. Покажіть за допомогою глобуса у якому напрямку обертається Земля. (За вірну відповідь коричнева картка)


VІІ. Підбиття підсумків уроку
• Висновки:
1. Вік Землі – 4,5 млрд. років. ЇЇ формування триває і нині.
2. Більшість планети вкрита водою у рідкому стані, завдяки чому на планеті можливе життя.
3. Наша планета обертається навколо Сонця за 365 днів (рік). Навколо власної осі за 24 години (доба). Один раз на 5 років рік – 366 діб.
4. Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66,5є. Завдяки цьому та річному обертанню Землі навколо Сонця відбувається зміна пір року.

• Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?

• аргументація оцінок.
За активну роботу на уроці учні отримують оцінки. Активність визначається кольоровими картками, які вони отримували за відповіді та результативністю письмового тестового завдання. Оголошуються оцінки на наступному уроці, після перевірки письмового тестового завдання та підрахунку кольорових карток, отриманих протягом уроку.

VІІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника § 20 ст. 87-91.
• Виконати завдання 1-3 ст. 91 письмово. * завдання 7 ст. 91 додатково.


Використана література:
1. Васютіна Т.М. Уроки природознавства. 5 клас: Посібник для вчителя.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан,2005.-192 с.
2. Природознавство: 5 клас. І семестр: Методичні атеріали.-К.:Вид.дім "Шкіл. світ": Вид. Л.Галіцина, 2006.- 128с.
Т.Г Гільберг, Л. мирна, В. Проценко. завдання для перевірки навчальних досягнень учнів з курсу "Природознавство" 5 клас. - тернопіль: ФОП Кошлатий Є.А., 2005. - 72 с.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!