УРОК 19 Тема: Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Сонячна система.

УРОК 19  Тема: Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Сонячна система. УРОК 19
Тема: Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Сонячна система.
Мета:
• сформувати в учнів знання про Сонце як зорю та основне джерело світла та тепла на Землі, та знання про структуру Сонячної системи.
Завдання:
• дати характеристику зорі Всесвіту – Сонцю (форма, величина, температурний стан, відстань між Сонцем і Землею).
• узагальнити значення Сонця для життя на Землі;
• сформувати систему знань про структуру Сонячної системи;
• продовжувати розвивати вміння та навички:
• працювати з підручником та додатковою літературою, порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: зорі, Сонце, Сонячна система, астероїди, метеори, метеорити, комети, планети, орбіта, кратер.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником),
• наочний (демонстрація наочності),

Обладнання:
• схема «Будова Сонячної системи».
• фотографії та малюнки небесних тіл,
• підручник.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
• Опрацювати матеріал підручника § 17, ст. 76-78.
• Виконати завдання 1 - 3 письмово ст. 78.
• Чи всі виконали домашнє завдання?
2. Які були труднощі під час його виконання?
3. Перевіримо виконання завдань. (учні, які відповідають отримують картки відповідного кольору).

ІІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Що таке Всесвіт?
2. З чого складається Всесвіт?
3. Які тіла називають небесними?
4. Назвіть відомі вам небесні тіла?
5. Які небесні тіла називають планетами?
6. Що таке зорі?
7. Чим зорі відрізняються від планет?
8. Чи може людина потрапити на поверхню зорі? Чому?
9. Чи світяться зорі вдень? Тоді чому їх не видно?
10. Що таке сузір’я?
11. Скільки сьогодні відомо сузірь? (88)
12. Що таке галактика?
13. В якій галактиці знаходиться наша планета?
14. До якого сузір’я належить полярна зірка? Чим вона особлива ? (Завжди на півночі).
15. Як за допомогою полярної зірки зорієнтуватися у просторі?
16. Коли людина вперше потрапила в космос?
17. Чи має Всесвіт початок та кінець? Чому?
18. Якщо випустити снаряд зі швидкістю 7 км/c, то чи стане він супутником Землі? (Ні, він впаде на Землю, бо його швидкість менша за першу космічну швидкість).
За вірні відповіді учні отримують картки різного кольору. Колір картки відповідає складності завдань.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Ми здійснили подорож Всесвітом, познайомилися з нашою Галактикою, дізналися, як людство почало освоювати космос. А сьогодні на уроці ми познайомимося з найближчими сусідами нашої планети — космічними тілами, які входять до складу Сонячної системи, та її хазяйкою — яскравою зіркою на ім'я Сонце.
Вивчаючи відомості про Сонце, ми отримаємо відповіді на багато запитань, які пов'язані з історією виникнення нашої планети, її будовою, особливостями природи і, найголовніше, чому саме на Землі існує життя. Отже, ми починаємо подорож Сонячною системою.
План (запис на дошці)
1. Сонце – небесне тіло.
2. Сонце – джерело світла і тепла.
3. Структура Сонячної системи.

V. Вивчення нового матеріалу
1. Сонце – небесне тіло.
Із неба диво золоте
І світить нам і гріє.
Ніщо без нього не росте,
І всяк йому радіє.
Радієш ти, радію я,
Радіють луки, поле, гай,
Радіє з краю в край земля,
А що за диво – відгадай.
Всі ви здогадалися, що мова йде про Сонце. Яке ж воно насправді?
Перш за все давайте з’ясуємо:
1. До яких небесних тіл належить Сонце? (Сонце - зірка).
2. Чому Сонце належить до зірок? (Бо воно має високу температуру і випромінює світло).

Так, дійсно, Сонце — це найближча до Землі зірка, що знаходиться в центрі. За масою та розмірами належить до середніх зірок. Як і всі інші зорі воно є велетенською розжареною кулею, що складається з розжарених газів. Серед газів на 72% це водень, іншу частину переважно займає гелій. Розміри цієї кулі навіть важко уявити: діаметр — 1 390 600 кіломет-рів, що у 109 разів більше діаметру Землі, а маса — більш як у 330 тисяч разів перевищує масу Землі (робота з підручником мал. 93 ст. 83). Проте, бачимо ми Сонце на небі невеликою сліпучою кулькою через велетенську відстань до нього. Ця відстань становить 150 мільйонів кілометрів. Промені йдуть до Землі від Сонця майже 8 хвилин.
На попередньому уроці ми з вами говорили про те, що кожна зірка має свій колір.
3. Від чого залежить колір зірки? (Від температури).
4. Як саме впливає температура на колір зірки? (Найгарячіші – біло-блакитні, найхолодніші - червоні).
5. Який колір має Сонце? (Жовтий).
Температура на поверхні Сонця, за підрахунками вчених, становить близько 6000 °С, саме тому колір зірки жовтий. Проте, всередині температура сягає 16 мільйонів градусів. Звичайно, що при такій високій температурі всі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у газоподібному стані.
Сонце безперервно рухається у космічному просторі. Подібно до багатьох небесних тіл, воно обертається навколо своєї осі й за 27,275 земної доби робить один оберт.
На великій швидкості воно обертається і навколо центру Галактики. Ця швидкість у середньому становить 250 кілометрів за секунду. За роки свого існування Сонце обійшло приблизно 20 разів навколо центру Чумацького Шляху. Одне обертання Сонця навколо центру Галактики відбувається приблизно за 250 мільйонів земних років. Отже, якщо підрахувати, то можна визначити вік Сонця, і становить він близько 5 мільярдів років. Як для зорі – це небагато, тому говорять, що Сонце порівняно «молода» зоря.
Сонце постійно змінюється. Стежачи за ним, можна побачити на ньому темні плями — місця з нижчою температурою. Вони то з'являються, то зникають. їхні розміри бувають більшими за Землю. Перші відомості про сонячні плями знайдено у літописах давнього Китаю (28 р. до н. є.).

2. Сонце – джерело світла та тепла на Землі.
Яке значення має Сонце для нашої планети?
Сонце — єдине джерело світла в Сонячній системі. Усі його супутники, у тому числі Земля, лише відбивають сонячне світло.
Сонячні промені нагрівають Земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячного тепла, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. Чим ближчий напрямок падіння сонячних променів до прямовисного, тим більше сонячного світла і тепла припадає на одиницю площі Земної поверхні. Поблизу екватора ця кількість найбільша, біля полюсів — найменша, а на території України — помірна.
Як змінюється кількість сонячного тепла та світла протягом доби?
Зранку або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, Земна поверхня нагрівається менше, ніж опівдні, коли Сонце розташоване вище, тоді земна поверхня нагрівається якнайбільше.
Сонце випромінює багато тепла. Якщо атомна електростанція виробляє близько 1 млрд. кіловат (кВт) тепла (енергії), то Сонце—у 400 000 000 000 разів більші. Багато вчених вважають, що використання сонячних променів безпосередньо вигідніше, ніж використання навіть атомної енергії. У країнах, де багато сонячних днів, вже діє обладнання, яке, використовуючи сонячне тепло, плавить метали, нагріває воду, виробляє електричний струм. Створення сонячних електростанцій, які б збирали сонячне тепло і перетворювали його на електрику, зменшили би кількість атомних чи теплових станцій, які потребують багато пального і дуже забруднюють довкілля.
Люди з давнини розуміли величезне значення Сонця для Землі. Саме завдяки йому на Землі можливе життя. Наведемо лише деякі приклади. Під дією сонячних променів в зелених частинах рослин відбувається біохімічний процес, назва якому – фотосинтез. Він можливий тільки за наявності Сонця. Під час цього процесу в рослинах утворюються поживі речовини і виділяється кисень, який всім нам необхідний для дихання. Крім того, поглинається велика кількість вуглекислого газу, який утворюється під час дихання, гниття, спалювання палива тощо. Саме вуглекислий газ є причиною парникового ефекту, який сприяє підвищенню температури на планеті, і, як наслідок, таненню льодовиків та підвищенню рівня океану. Рослини в свою чергу є їжею для тварин. Розвиток тварин також неможливий без тепла та світла, джерелом якого є Сонце. Тварини та рослини є їжею і для людини. Отже, можна з упевненістю стверджувати, що Сонцю ми завдячуємо не тільки світлом, теплом, а ще й їжею.
Люди з давнини поклонялися Сонцю як божеству. Стародавні греки називали бога Сонця Геліосом, єгиптяни — Ра, а наші предки - слов' яни — Ярилом. На честь Сонця складено багато гімнів, віршів, пісень, казок тощо.
6. А які твори про сонце вам відомі? (Учні розказують загадки, уривки пісень та віршів про Сонце).

3. Структура сонячної системи.
Отже, ми з’ясували, що Сонце — центральне тіло нашої планетної системи. Всі небесні тіла, які рухаються навколо Сонця, разом з ним утворюють Сонячну систему.
Як же утворилася Сонячна система?
Згідно з науковою теорією, Сонце та планети народилися разом з газопилової хмари. Велика хмара була холодною та мала неправильну форму. Під дією сили тяжіння хмара закручувалася та сплющувалася. У її центральній частини зароджувалася майбутня зірка— Сонце. Центральний згусток ущільнювався, ріс, набуваючи форми кулі, і «спалахнув». Частинки хмари, обертаючись навколо зірки, зіштовхувалися і зчіплювалися. Так з'явилися планети Сонячної системи. Поблизу Сонця росли планети невеликі і більш густі, а в середній частині хмари набухали масивні рихлі планети. Все це відбувалося близько 5 мільярдів років тому. Так виникла Сонячна система.
Які небесні тіла утворюють Сонячну систему?
До складу Сонячної системи входять планети, їхні природні супутники, та малі небесні тіла, це: астероїди, комети, метеори, метеорити та боліди.
7. Що називають планетою? (Планета – холодне небесне тіло, яке рухається навколо зірки і не випромінює власного світла).
8. Скільки планет утворюють Сонячну систему? (9).
9. Які планети утворюють Сонячну систему? (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон).
10. Чи можна планети об’єднати у групи? Якщо так, то за якими ознаками? (Планети можна об’єднати у групи за розмірами).
11. У які групи єднають планети? (Планети земної групи та планети гіганти).
12. Які планети належать до планет земної групи і чому? (Меркурій, Венера, Земля, Марс. За розмірами вони подібні до Землі).
13. Які планети належать до планет – гігантів? (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун).
14. До якої групи належить Плутон? (Ні до якої, він сам по собі).
15. Чому? (Подібний за складом до планет – гігантів, а за розмірами – до планет земної групи).
Так, дійсно, Сонячну систему утворюють 9 планет. Планети Меркурій, Венера Марс схожі на Землю, тому їх називають планетами земної групи. Для них характерні відносно малі розміри, велика густина, порівняно мала швидкість обертання, невелика кількість супутників. До планет-гігантів належать Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Вони віддалені від Сонця, мають великі розміри, малу густину речовини. Крім того, планети земної групи мають тверду поверхню. На відміну від них, планети-гіганти — це величезні газові кулі з твердою серединою (ядром). Плутон за своїм складом схожий на планети-гіганти, а за розмірами — на планети земної групи.
Найбільшою планетою є Юпітер, його діаметр становить142 800 км. Найменшою планетою є Плутон, його діаметр становить 2300 км.
16. Яка планета найближче розташована до Сонця? (Меркурій).
17. Яка планета якнайдалі від Сонця? (Плутон).
Природні супутники – небесні тіла, які рухаються навколо певної планети і не випромінюють світло, а відбивають його від Сонця. Сьогодні їх налічується 95. Найменшу кількість супутників мають планети земної групи, Меркурій та Венера не мають їх взагалі.
Усі планети Сонячної системи та їхні супутники здійснюють обертальні рухи навколо своїх осей та навколо Сонця. Шлях, по якому небесне тіло рухається навколо сонця називають орбітою. Більш глибше планети Сонячної системи ми розглянемо на наступному уроці, саме на наступному уроці ми спробуємо розгадати їх таємниці.
Крім великих планет, навколо Сонця рухається безліч малих небесних тіл, вони мають невеликі розміри. Це — астероїди, комети, метеори, метеорити (термінологічна робота).
Астероїди — малі планети Сонячної системи, що обертаються на своїх орбітах навколо Сонця. Це планети крихітки, діаметр їх становить від 0,7 до 1 км. Пояс астероїдів займає широку смугу між орбітами Марса і Юпітера. Походження пояса астероїдів — це загадка, відповідь на яку досі не знайдено. Передбачають, що астероїди — уламки невеликої планети, яка колись зруйнувалася, або планети, що не сформувалася. Ця умовна планета отримала ім'я Фаетон на честь міфологічного героя — сина бога Сонця, що розбився на колісниці батька. Перший астероїд був відкритий 1 січня 1801 р. й отримав назву античної богині плодючості Церери. Це один з найбільших астероїдів, його діаметр оцінюють у 1000 км. За оцінками астрономів, загальна кількість астероїдів з діаметром понад 1 км перевищує 1 мільйон.
Комети — тіла Сонячної системи, що рухаються навколо Сонця дуже витягнутою орбітою. Особливі тіла тим, що у них є «голова» (ядро, що складається із замерзлих газів, водяної пари та кам'яних і металевих частинок) та «хвіст» (водяна пара, що випаровується під час наближення комети до Сонця). Діаметр голови може перевищувати відстань від землі до місяця (384 400 км), а хвіст іноді сягає до 150 млн. км.
Комети з давніх часів вважалися провісниками лиха. Люди не могли пояснити їх появу і тому приписували їм фантастичні властивості. Насправді комети здатні завдати лиха тільки у випадку падіння на Землю, що майже неймовірно. Густина в речовині (Окрім центральної її частини) та хвості дуже мала. А тому, якщо навіть Земля пройде крізь хвіст комети, це не буде загрозою для біосфери землі. Але при зіткненні з ядром – може статися катастрофа. Прикладом такої катастрофи є Тунгунська катастрофа 1908 року, вона була викликана падінням на землю невеликої комети, що мала ядро діаметром 500м.
Найвідомішою є комета Галлея (робота з підручником мал. 98 ст. 86). Її спостерігали дві тисячі років тому. Назвали цю комету на честь англійського астронома Едмунда Галлея, який розрахував період її обертання. Цей період становить 76 років. Останній раз комету Галлея спостерігали у 1986 році. Тобто наступного разу ми зможемо очікувати на зустріч з нею лише в 2061 році.
Напевно, вам не раз доводилося спостерігати явище, яке називають «падаюча зірка». Це космічне тіло — метеор, що згоряє в атмосфері. Ми бачимо саме полум'я горіння. Якщо ж метеор не згоряє повністю і досягає поверхні Землі, його називають метеоритом. Від удару метеорита на поверхні Землі утворюється заглиблення — кратер.
На «обличчі» нашої планети нині відомо не менше 150 кратерів, які отримали назву астроблем («зоряних ран»), їхній вік сягає десятків та сотень мільйонів років. Найвідоміший метеоритний кратер на Землі утворився в Арізонській пустелі приблизно 30 тис. років тому. Метеорит майже 80 м у діаметрі на величезній швидкості врізався в Землю, утворивши воронку діаметром 1265 м і глибиною 175 м.
Найбільше скупчення метеоритів на Землі знаходиться в Антарктиді (за оцінкою експертів, близько 700 тис.) В Антарктиді виявлено і найдавніший з відомих метеоритів: йому 4,6 млрд. років.
Є астроблеми і на території України. Найдавніша з них Іллінецька (Вінницька область), вік якої близько 400 млн. років, кратер має діаметр 7 км і глибину 7м.
Щороку на поверхню землі випадає близько 500 метеоритів масою від 1 кг і більше, проте знаходять – не більше 20. Найбільший метеорит Гоба знайдений у Південно – Західній Африці має масу майже 60 тонн.
Отже, метеори — тверді космічні тіла, які, потрапляючи в атмосферу Землі, утворюють короткочасні спалахи.
Метеорити — це метеорні тіла, що досягли поверхні землі і не згоріли в атмосфері.
Боліди – яскраві метеори масою від 100г. Їхній швидкий політ супроводжується гучним шумом, розсипанням іскор, запахом гару.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого.
• Виконання завдань

Завдання 1
Із запропонованого переліку планет виберіть:
1. Планету, яка найближче розташована до Сонця.
2. Планету, яка якнайдалі розташована від Сонця.
3. Планети Земної групи.
4. Планети – гіганти.
5. Планета, яка не належить до жодної з груп.
6. Найменшу планету.
7. Найбільшу планету.
8. Третю планету від Сонця.

Завдання 2
Розташуйте у порядку збільшення розмірів:
a) Всесвіт, б) Земля, в) Сонце,
г) астероїд, д) Сонячна система, е) Галактика.

VІІ. Підбиття підсумків уроку
• Висновки:
- Сонце — жовта зірка, що обертається навколо центра Галактики і навколо своєї осі.
- Сонце — джерело тепла і світла на Землі.
- Навколо Сонця обертається 9 планет, понад 1 млн. астероїдів, безліч комет та метеорних тіл, що разом утворюють Сонячну систему.
• Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?

• аргументація оцінок.
За активну роботу на уроці учні отримують оцінки. Активність визначається кольоровими картками, які вони отримували за відповіді та результативністю виконаних завдань. Оголошуються оцінки на наступному уроці, після перевірки завдань.

VІІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника § 19 ст. 82-86.
• Виконати завдання 1-4 ст. 85.
• Принести підготовлене повідомлення про одну з планет Сонячної системи.


Використана література:
1. Васютіна Т.М. Уроки природознавства. 5 клас: Посібник для вчителя.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан,2005.-192 с.
2. Природознавство: 5 клас. І семестр: Методичні атеріали.-К.:Вид.дім "Шкіл. світ": Вид. Л.Галіцина, 2006.- 128с.
Т.Г Гільберг, Л. мирна, В. Проценко. завдання для перевірки навчальних досягнень учнів з курсу "Природознавство" 5 клас. - тернопіль: ФОП Кошлатий Є.А., 2005. - 72 с.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!