Тема. Забруднення навколишнього середовища

Тема. Забруднення навколишнього середовища Тема. Забруднення навколишнього середовища.
Мета:
• дати загальну характеристику сучасному стану атмосфери, гідросфери та літосфери;
• ввести поняття «пестициди»;
• розкрити позитивну та негативну роль хімізації сільського господарства, обґрунтувати актуальність даної проблеми та розкрити вплив пестицидів на екологічний стан біоценозів.
• Розвивати логічне мислення,
• розвивати вміння та навички працювати з додатковою літературою, порівнювати, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки.
• Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, культуру спілкування один з одним.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання й матеріали: додаткова література

Базові поняття, терміни: пестициди, гербіциди, інсектициди, фунгіциди.

Методи і методичні прийоми:
• словесний (бесіда, розповідь, робота додатковою літературою).
• наочний (демонстрація наочності),

ХІД УРОКУ

Широка стана моя родная,
Много в ней лесов, полей и рек,
Но проблема есть у нас большая
И проблема эта – человек.


І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення нової теми з розділу «навколишній світ», який має назву «Забруднення навколишнього середовища».
Зверніть увагу на епіграф до уроку. Чи мають ці слова сенс? Спробуємо знайти відповідь на це запитання. А для цього розглянемо матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Екологічні проблеми атмосфери, гідросфери та літосфери.
Сьогодні людина підкорює світ. Доводить всім, що саме вона є господарем на планеті Земля. І що ж є результатом її діяльності?

Вік 21. Планету не впізнати,
Бо людина продовжує собі природу підкоряти.
Річки розведені стічними водами,
Усі ґрунти насичені відходами,
Яскрава квітка пахне гербіцидами,
А від комах несе інсектицидами.
Оболонки Землі отруту вбирають,
Кислотні дощі землю заливають.
Парниковий ефект вкоріняється,
Мирний атом вже нам не підкоряється.
СНІД та радіація планетою «ходять»
Свою чорну справу роблять.


Проаналізуємо стисло сучасний стан оболонок Землі, а саме: атмосфери, гідросфери та літосфери.
Наука, яка вивчає взаємовідносини між людиною та оточуючим її середовищем називається екологія. Всі суперечності, що виникають системі зв’язків людини, суспільства і природи називають екологічними проблемами.
На які ж екологічні проблеми сьогодні слід звернути увагу?

Екологічними проблемами атмосфери є:
деформація озонового шару Землі як наслідок попадання у верхні шари атмосфери оксидів азоту, брому та хлорорганічних з’єднань (хлорфторвуглець), які і розкладають озон на кисень. Особливої шкоди озону завдають польоти висотних літаків та запуски космічних кораблів (зокрема на твердому паливі), вихлопні гази, що містять багато оксидів азоту. Теж саме стосується фреонів, що широко застосовуються в холодильниках, рефрижераторах, для очищення мікросхем, в аерозольних упаковках для лаків, дезодорантів, фарб і т. п. Щорічно виготовляється майже 1 млн. т фреонів. Надзвичайне занепокоєння викликає руйнування антарктичного озону (40-50%). Помічено останнім часом і зменшення озону над арктикою на 6%.

• Великої шкоди завдають кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згорання палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах. Сірчана й азотна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані і випадають кислотними дощами. Наслідки цього надзвичайно тяжкі: гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виводяться із сівозміни ґрунти. За оцінками експертів, на кожного жителя Європи припадає 46,6 кг сірки за рік. Загалом економічні збитки від кислотних дощів становлять понад 4% від валового національного продукту, який виробляє людство.

• Значної шкоди завдає отруйний тютюновий дим. Підраховано, що він забруднює повітря у сотні тисяч разів інтенсивніше, ніж будь-який металургійний чи хімічний комбінат. Палій сигарети вдихає повітря, забруднення якого в 384 рази перевищує гранично допустимі межі. Вважають, що тютюн шкідливіший у 4 рази, ніж вихлопні гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля. Що й не дивно, адже цей дим містить близько 200 особливо отруйних речовин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених палінням, щорічно вмирає 1,5 млн. чоловік, а витрати на лікування, пов'язані з цим злом, сягають 100 млрд. доларів щорічно.

Забруднення повітря вихлопами автомобілів, викидами підприємств, викидами радіації. У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Науці відомо понад три тисячі хімічних з'єднань, що володіють мутагенною активністю. Так, якщо в 1945 року було зареєстровано 0,7% народжених з цієї причини неповноцінних дітей, то сьогодні - понад 10% немовлят народжуються із спадковими дефектами. Це вказує на грізну небезпеку зміни генофонду людства.

• Виникла реальна загроза зміни клімату і порушення енергетичного балансу планети, що пов'язано із значним збільшенням обсягу вуглекислого газу в атмосфері. При спалюванні органічного палива, вирубці лісів, розорюванні степів, гнитті, вулканічній діяльності його продукується дедалі більше. Це може призвести до підвищення середньорічної температури.
Слід також зазначити, що протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15°С. Впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6°С і, за деякими прогнозами, до середини XXI століття може зрости на 1,5-2,5°С, що неминуче призведе до так званого парникового ефекту, тобто до підвищення температури земної поверхні. Цей процес відбувається через затримку вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем поверхні Землі. Небезпека такого явища непередбачувана, бо парниковий ефект змінить характеристики таких чинників, як опади, рух повітряних мас, морські течії, айсберги тощо. У середніх широтах значно збільшиться посушливість, клімат стане напівпустельним, внаслідок чого різко знизяться урожаї. На узбережжях очікується значне підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди, а отже - і затоплення великих ділянок суші. Це спричинить в багатьох країнах масштабне переміщення населення. Фахівці стверджують, що за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 сантиметрів. Нині цей процес прискорився і щорічно третина берегової лінії відступає приблизно на один метр.

Екологічними проблемами гідросфери є:
Забруднення водойм. Сучасна технічна цивілізація відвела Світовому океану роль гігантського смітника. Загальна вага забруднюючих відходів становить тут мільярди тонн на рік. Із них найбільш шкідливими є нафта і нафтопродукти - 5-10 млн. т; залізо -320 млн. т; азот і фосфор - 62 млн. т; вуглеводи - 1 млн. т; свинець - 200 тис. т; ртуть - 5 тис. т - щорічно. Моря й океани засмічені твердими і побутовими відходами (понад 20 млн.т), радіоактивними речовинами (внаслідок випробовування водневих бомб, ядерних реакторів, криголамів, підводних човнів і особливо захоронення контейнерів з радіоактивними відходами), що дорівнює десяткам Чорнобилів. Світовий океан не витримує такого навантаження: гине морська флора і фауна. Взагалі за останні два десятиліття кількість живих організмів в Океані зменшилась учетверо.
Аварії нафтових танкерів спричинили так зване явище "червоних припливів". Гігантське розмноження раніш нікому не відомих одноклітинних водоростей, які подвоюються у розмірах менше, як за добу, покриваючи величезні акваторії. Такі ковдри заввишки 2 м і завширшки близько до 50 км поширились, зокрема біля берегів Скандинавії. "Червоні припливи", вбираючи кисень, діють на все живе у воді як прес, призводять до задухи і загибелі всієї морської флори і фауни.

Виснажуються джерела прісної води. Проблема забезпечення людства прісною водою дедалі загострюється. Так, тільки за це століття загальне споживання води зросло в 7 разів, а на промислові потреби - у 21 раз, що становить 20% від загального рівня її споживання. Особливо потерпають від водного голоду слаборозвинені країни. За даними ВООЗ, 80% інфекційних захворювань (малярія, тиф, та ін.), якими вражено понад 1 млн. чоловік, пов'язані з невирішеністю водних проблем. Нині сотні-мільйони жителів Землі фактично не мають доступу до питної води, а 1,7 млрд. вживають забруднену воду, що і призводить часто до смертних наслідків (близько мільйона щорічно).

Забруднення прісної води. Зафіксовано близько тисячі різновидів одних тільки хімічних забруднювачів, що надходять у водойми. Серед найбільш небезпечних: підприємства целюлозно-паперової галузі, нафтопереробні заводи, великі тваринницькі комплекси. Забруднення відбувається через надходження у водойми разом зі стічними водами різних шкідливих речовин органічного й неорганічного походження, іноді досить токсичних (миш'як, свинець, сірководень, мідь, кадмій, ртуть, хром, фтор, різні кислоти та мінеральні солі). Вони поглинаються фітопланктоном і передаються далі харчовими ланцюжками більш високоорганізованим організмам, що супроводжується так званим кумулятивним ефектом, суть якого полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці харчового ланцюжка. Це надзвичайно небезпечно як для риб, звірів, птахів, так і для людей. Загрозливого масштабу набуло надходження у водойми комунально-побутових відходів, що несуть із собою багато небезпечних для флори і фауни вірусів, бактерій, грибків тощо. На сьогодні вода майже в половині всіх річок і озер непридатна не лише для життя, а й для нормального існування мешканців водойм.

Екологічними проблемами ґрунтів є:
Ерозія та засолення ґрунтів. В результаті ерозії щорічно вивітрюється 26 млрд. т ґрунту.

Інтенсивне використання земних надр. Сьогодні середньорічний обсяг видобутих корисних копалин становить 25-30т на одного жителя планети. Проте,за призначенням використовується близько 5%, інше йде у відвали. Нині підраховано, що невичерпних ресурсів практично немає. Так, алюмінію вистачить на 570 років, заліза – на 250 років, олова, міді, цинку – на 25-35 років, золота, срібла, нікелю – на 50 років. Навіть найбільші родовища нафти незабаром вичерпаються: у Кувейті – за 221 рік, Ірані – 114 років, в ОАЕ – через 72 роки, в Саудівській Аравії через 68 років.

Забруднення ґрунтів отрутохімікатами та мінеральними добривами.


2. Добрива. Позитивні та негативні сторони їх застосування.
Сьогодні, однією з екологічних проблем літосфери є забруднення грунтів мінеральними добривами та пестицидами. З’ясуємо позитивні та негативні сторони цієї проблеми.

Що ми розуміємо під поняттям «добрива»?

Добрива – речовини, які вносять у ґрунти для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин.

Які види добрив вам відомі? (Мінеральні та органічні).
Так, дійсно, розрізняють декілька видів добрив, а саме: мінеральні (азотовмісні, фосфоровмісні), органічні (гній, компост, послід, зелені добрива) та комбіновані, які містять декілька необхідних рослинам елементів.

Чим корисні мінеральні добрива? (Так, вони підвищують врожайність).

Дійсно, мінеральні добрива спрямовані на підвищення врожайності сільськогосподарських рослин, підвищення стійкості рослин до різноманітних хвороб тощо.

Чим безпечні мінеральні добрива? (Не завжди, передозування призводить до надмірного накопичення їх в продуктах харчування, наслідком чого є отруєння).

Дійсно, мінеральні добрива забруднюють і виснажують ґрунти, а надмірне накопичення (особливо азотовмісних) робить їх небезпечними для людини. Всім відома проблема нітратів у продуктах харчування. Тому, слід зазначити, що у домашніх умовах використання нітратів і нітритів неприпустиме, бо вживання навіть дещо перевищеної норми цих солей може призвести до порушення функції крові як переносника кисню й створити загрозу для життя. Адже нітрати спричинюють набряк легенів, кашель, блювоту і серцеву недостатність.

На жаль, сьогодні багато хто вже перебуває під впливом цих високотоксичних сполук. Вони хоч і у невеликих кількостях, але є у забрудненому повітрі, водоймах та сигаретному диму. Не завадить згадати про нітрити та інші токсичні речовини, перш ніж закурити чергову сигарету.
Нітрати лужних металів (нітрат натрію) застосовують (у чітко визначеній нормі!) для виготовлення ковбас, шинки, окосту, деяких сортів сиру і риби. Він відновлюється мікроорганізмами до нітриту натрію, який перешкоджає окисненню м'яса і зберігає рожевий колір м'ясних виробів, поліпшує смак сирів, облагороджує їхній запах). Проте, не слід забувати, що надмірна кількість нітриту натрію у шлунково-кишковому тракті сприяє утворенню високотоксичніих сполук, що вражають печінку і спричинюють розвиток злоякісних пухлин.
Та чи можемо ми сьогодні говорити про 100% якість наших харчових продуктів.

Отже, в сільському господарстві, у харчовій промисловості з нітратами треба поводитися грамотно: неухильно додержуватися норм внесення їх у ґрунті, запобігати надлишку нітратів, тоді їх вміст у фруктах, овочах та інших продуктах не перевищуватиме гранично допустимої концентрації (5 мг/кг на добу).

Нині здійснюється контроль продуктів овочівництва за вмістом у них нітратів. Максимально допустимий рівень нітратів у різних овочах становить від десятків до сотень міліграмів на кілограм кожного виду овочів. До організму людини щодоби може надходити не більше ніж 300-350 мг нітрат – іонів.

Зменшити кількість нітратів можна, якщо всі овочі, плоди, в тому числі цитрусові, перед вживанням ретельно помити гарячою водою, після чого яблука, огірки почистити, а з моркви вирізати серцевину. Зниженню шкідливого впливу на організм нітратів і нітритів сприяє вживання вітамінів, особливо А, Е, В9.
Проте, найкраща порада, обмежте вживання овочів ранньої весни, оскільки вони неодмінно містять більшу кількість нітратів ніж зазвичай.

3. Пестициди. Позитивні та негативні сторони їх застосування.
Сьогодні досить широко у сільському господарстві застосовують пестициди.

Пестициди – це хімічні засоби захисту рослин. Назва походить від латинського pestis – загроза i caedo – вбиваю.

3алежно від мети використання всі пестициди можна поділити на групи:
• інсектициди – засоби захисту рослин від комах;
• фунгіциди та бактерициди – засоби захисту рослин від паразитичних грибків та хвороб бактеріального походження;
• гербіциди – засоби захисту рослин для боротьби з бур'янами;
• акарициди – речовини проти кліщів;
• овіциди – засоби захисту рослин від яєць комах.

Як виникли пестициди?

Потреба в пестицидах виникла досить давно. Як тільки людина приручила тварин, почала вирощувати рослини і будувати постійні житла, з’явилися й організми, які конкурують з людьми за їжу і життєвий простір – шкідники. Це комахи і гризуни, які знищують врожай, рослини – бур’яни, а також непрошені «домашні тварини» - мухи, таргани, міль, кліщі тощо. Їх треба було знищувати.
Здавна відомо, що деякі рослини, наприклад, окремі види ромашки, тютюн, лаванда отруйні для комах і в той же час безпечні для людини. Їх широко використовували як природні пестициди. Відганяли шкідливих комах і окурюванням сірки. Сульфур діоксид, що утворюється під час її горіння, очевидно був одним із перших пестицидів хімічного походження.
У 20 столітті з’явилися синтетичні пестициди. Сьогодні їх кількість сягає близько 500 видів.
Історія широкого застосування синтетичних пестицидів почалася в 1939 році, коли швейцарський хімік Пауль Герман Мюлер відкрив інсектицид ДДТ, який містить у своєму складі хлор. Він є високотоксичний проти усіх видів комах, надзвичайно стійкий проти впливу навколишнього середовища і порівняно малоотруйний для людини і інших теплокровних. ДДТ врятував мільйони людських життів, з його допомогою знищували комах – переносників таких хвороб як малярія, тиф тощо. Не дивно, що цей та інші хлорорганічні інсектициди і гербіциди одержали широке поширення.

Чому пестициди стали небезпечними для людини?

Потрапляючи в навколишнє середовище, хлорорганічні інсектициди не розкладаються протягом десятків років. Здавалося б, така стійкість корисна. Однак кілька десятиліть використання цих засобів обернулися важкими наслідками для навколишнього середовища.
Спочатку ДДТ (у нас він відомий за назвою «дуст») вважали надзвичайно ефективним, попит на нього усе збільшувався і призвів до абсолютно безконтрольного застосування на полях і в побуті. Але згодом виявилися істотні недоліки ДДТ. Цей широко розповсюджений пестицид (як і гексахлоран, що йде за ним за обсягами застосування) виявився дуже стійким у зовнішньому середовищі і схильним до накопичення в ґрунті й організмах, що викликає хронічне отруєння живих істот.

Поширенню ДДТ сприяє скидання в річки неочищених стоків з полів, а з річок він потрапляє в океан, де накопичується в живих організмах. Так, у тілі морського молюска мідії ДДТ накопичується в 70 тис. разів більше, ніж його міститься в навколишній воді.

Нині на Землі не має місць, де б не було знайдено пестицидів, навіть там, де їх ніколи не використовували. ДДТ було виявлено у льодах Антарктиди і водах Анадирської затоки, у тілі пінгвінів і північних тюленів.
Концентруючись у тваринних організмах, хлорорганічні пестициди з їжею можуть потрапляти в організм людини й інших тварин у небезпечних для здоров'я і життя кількостях. Підвищений вміст ДДТ у рибі був причиною загибелі цілих популяцій водоплавних птахів. Тому зараз у більшості країн світу робити і використовувати хлорорганічні інсектициди заборонено.

На зміну їм прийшли інші речовини. Наприклад, фосфорорганічні сполуки, які отруйні не тільки для комах, але також і для теплокровних тварин і людини. «Близькі родичі» популярних інсектицидів карбофосу і дихлофосу донедавна були на озброєнні армій багатьох країн як хімічна зброя. Щорічно у світі близько мільйона чоловік піддаються отруєнню пестицидами.
Арсенал пестицидів доводиться постійно поновлювати. Безумовно, це в першу чергу пов'язано з прагненням синтезувати якомога більш безпечні для людини і навколишнього середовища препарати. Однак, є й інша причина. Після кількох обробок пестицидом він втрачає свою ефективність, і відбувається «вибух» чисельності шкідників. У кімнатних мух, наприклад, стійкість до ДДТ з'явилась уже на другий рік після початку його застосування. Причина полягає в тому, що виживають самі найнесприйнятливіші до пестициду шкідники, які дають таких самих стійких нащадків.

Щороку в сільському господарстві застосовують близько 175 тис. хімічних засобів захисту рослин. Причому, із 170 видів пестицидів, які застосовують на території України, 49 – особливо небезпечні.

Як потрапляють пестициди у навколишнє середовище?

Отрутохімікати потрапляють в оточуюче середовище як фізичним, так i біологічним шляхом. Перший шлях – свідоме внесення пестицидів людиною за допомогою наземних або повітряних (авіація) технічних засобів i їх подальше розповсюдження вітром та водостоками. Другий – перенесення їх живими організмами через ланцюги живлення. У міру просування шкідливих речовин до вищих ланок харчового ланцюга їх концентрація досить сильно зростає.

Як пестициди впливають на здоров’я людини?

Результати досліджень свідчать про зростання кількості захворювань у зонах інтенсивного застосування отрутохімікатів. Так, загальна захворюваність дітей у 5 разів вища, ніж в екологічно чистих районах. Негативний вплив їхньої дії виявляється: у прямому отруєнні людей, алергіях, у збільшенні кількості інфекційних захворювань внаслідок погіршення імунітету, збільшення захворювань шкіри, органів травлення, психічних захворювань.
Виявлено прямий зв'язок між застосуванням пестицидів i захворюванням на туберкульоз, цироз печінки, хронічний гепатит, дитячою смертністю. Більшість гербіцидів i фунгіцидів є канцерогенами, тобто викликають ракові захворювання.
Загалом, можна зробити висновок, що наслідки від застосування отрутохімікатів для здоров'я людей аналогічні ураженню радіацією.

Як правильно застосовувати пестициди?

Для правильного застосування пестицидів треба дотримуватися деяких правил:
1. Не обробляти рослини чи комахи пестицидами під час дощу чи сильного вітру.
2. Перед використовуванням ознайомитися з інструкцією, яку має кожний пестицид.
3. Не перевищувати дози.
4. Не обробляти ділянки пестицидами, якщо поблизу є водойми.
5. Користуватися індивідуальними засобами захисту під час використання пестицидів (спеціальний одяг, маски для захисту повітроносних шляхів, захисні окуляри, захисні черевики тощо).
6. Не палити, не їсти під час роботи з отрутами.
7. Не використовувати тару з під пестицидів для інших цілей.

Якщо у домашніх умовах використовуються пестициди необхідно:
1. Мити овочі, фрукти перед уживанням.
2. Не зариватися у сіно чи солому.
3. Не ходити оголеним, босими ногами по ділянці, обробленій пестицидами.

Якщо ви чи ваші рідні отруїлися пестицидами необхідно:
1. Припинити доступ отрути.
2. Прийняти душ з милом.
3. Одягти чистий одяг.
4. Дати пити, у разі потреби викликати блювоту.
5. Застосувати активоване вугілля.
6. Звернутися до лікаря, показавши етикетку пестицид у, який ви використовували.

Чи існують інші шляхи розв’язання проблеми захисту рослин?

Сьогодні, для розв'язання проблеми захисту рослин крім хімічних методів використовують біологічні та агротехнічні методи. Біологічніі методи засновані на використанні ворогів i антагоністів шкідливих організмів, на використанні комах i птахів, які з'їдають шкідників, а також бактерій i грибків, які вбивають шкідливі організми. Крім того, ведуться роботи по застосуванню заманюючих речовин (феромонiв) – неотруйних виділень самок шкідливих комах. Серед феромонiв найбільш активними є статеві. Наприклад, речовини однієї самки (пилильщика соснового) достатньо, щоб за 5 днів заманити 11 тисяч самців з відстані 17.5 км. Зрозуміло, що застосування феромонiв навряд чи може забезпечити потреби сільського господарства, але їх можна об'єднувати з хімічними та агротехнічними методами.

До агротехнічних заходів боротьби із шкідливими організмами відносять: дотримання раціональних сівозмін, встановлення оптимальних строків посівних та притиральних робіт, боротьба з бур'янами, вирощування багаторічних кормових трав, відповідні методи оброки ґрунту, застосування сортів, стійких до шкідників i хвороб.

ІV. Узагальнення та закріплення знань.
Бесіда.
1. Чому люди використовують добрива та пестициди?
2. Які можуть бути наслідки передозування мінеральних добрив?
3. Як впливають забруднені нітратами фрукти та овочі на здоров’я людини?
4. Що називають пестицидами?
5. Які види пестицидів вам відомі?
6. Як правильно необхідно поводитися на території, яка забруднена пестицидами?
7. Які пестициди ви використовуєте вдома? Назвіть їх.

V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати конспект уроку.



Список використаної літератури:
1. Хімія. 10 клас: Плани-конспекти уроків/ Т.М. Гранкіна, О.В. Григорович.-Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004.-272 с.- (на допомогу вчителю).

2. Основи безпеки життєдіяльності: Розробки уроків у 7-11 класах / Упоряд. М. Голубенко.- К.: Вид. дім "Шкіл. світ": Вид. Л. Галіцина, 2006.-128 с.

3. Толстоухов А.В. Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошук стратегем.- К.: "Знання України", 2001. - 333 с.- Бібліогр.: С. 317-332




Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!