Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.

Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.

УРОК 10

Тема: Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.

Мета:

  • сформувати в учнів знання про речовину та її агрегатні стани.

Завдання:

  1. Закріпити в учнів знання про різноманітність тіл живої та неживої природи;
  2. Сформувати знання про найпоширеніші речовини та їх агрегатні стани;
  3. Розвивати вміння:
    • визначати агрегатний стан різних речовин,
    • пояснювати відмінність між рідким, твердим та газоподібним станами речовин,
    • порівнювати й аналізувати навчальний матеріал,
    • робити висновки,
    • складати опорні схеми,
    • формувати пізнавальну самостійність.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: речовина, хімія, агрегатний стан речовини, текучість.

Методи і методичні прийоми:

  • словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником),
  • наочний (демонстрація наочності),
  • практичний (демонстраційний експеримент).

Обладнання:

  • набір для демонстраційного експерименту (лід, спиртівка, пробірка, пробіркотримач, предметне скло, хімічний стакан, колба, перманганат калію, шприць),
  • підручник

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.

  • Привітання

 Добрий день шановні учні. Я рада вітати всіх вас на уроці біології. Рада вітати всіх: усміхнених, засмучених, чимось незадоволених, сумних, злих та агресивних. Вітаю всіх.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

  1. Що було задано додому?
  • Опрацювати § 6
  • Виконати завдання 1-4 (письмово).
  • * Запропонувати приклади дифузії для речовин різного агрегатного стану
  1. Чи всі виконали домашнє завдання?  
  2. Які були труднощі під час його виконання?
  3. Результативність виконання домашнього завдання перевіримо вкінці уроку (учні відповідають усно).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  • Виконання завдань
  • Гра «Мозковий штурм». Закінчити запропоновані речення, використовуючи одне слово.
  1. Лінійні розміри тіла визначаються за допомогою…лінійки, рулетки.
  2. Спосіб існування структурних частин…речовина
  3. Спосіб пізнання природи називають…методом.
  4. Наука про живі організми…біологія, небесні тіла…астрономія, хімічні речовини…хімія.
  5. Структурними частинами речовини є…молекули, атоми, йони.
  6. Лінійка належить до групи приладів…вимірювальних, терези…вимірювальних, лупа та мікроскоп…збільшувальних, пробірка та колба…лабораторного обладнання, мірна колба…вимірювальних.
  7. Наука проприродні кліматичні умови Землі…географія, про взаємозв’язки між організмами…екологія, будову тіл та явища природи…фізика.
  8. Найменша хімічно неподільна частинка речовини…(атом)
  9. Заряджена частинка речовини…йон, заряд катіона…+, заряд аніона…-
  10. Вивчення тіл чи явищ у спеціально створених умовах… експеримент.
  11. Еталоном маси є…кілограм, часу…секунда, температури…градус, об’єму …кубічний метр.
  12. Науки, що вивчають природу називають…природничими.
  13. Пізнання тіл і явищ природи у звичайних для них умовах за допомогою органів чуттів…спостереження.
  14. Сукупність знань про природу…природознавство.
  15. Сукупність однакових атомів…хімічний елемент
  • Гра «Хто такий? Що таке?» Поясніть сутність запропонованих слів.
  1. Терези...(прилад).
  2. Спостереження...(метод дослідження природи).
  3. Об'єм…(кількісна характеристика речовини).
  4. Кілограм …(еталон маси).
  5. Катіон...(позитивно заряджена частинка речовини)
  6. Природознавство…(наука, що вивчає природу).
  7. Йон… (заряджена частинка речовини)
  8. Метр... (еталон довжини)
  9. Хімічний елемент…(сукупність однакових атомів)
  10. Густина…(характеристика тіла, яка визначається діленням маси на об’єм).
  • Гра «Побудуй тріаду».   Еталон вимірювання + характеристика тіла + прилад.
  1. Кілограм...маса...терези.
  2. Метр…довжина (розмір)…лінійка
  3. Кубічний метр … об’єм…мірний циліндр
  4. Градус Цельсія…температура…термометр
  5. Секунда...час...годинник.

Завдання 1. Поясніть, до якої групи належить запропоноване обладнання, з якою метою його використовують.

  1. Лупа
  2. Мікроскоп
  3. Лінійка
  4. Мірний циліндр
  5. Рулетка
  6. Лабораторний штатив
  7. Мірний стакан
  8. Пісочний годинник
  9. Термометр

Б. Укажіть науку яка вивчає запропоновані вчителем об’єкти.

  1. Корова
  2. Магнітні явища
  3. Забруднення повітря.
  4. Мухомор
  5. Азовське море
  6. Оцет
  7. цукор
  8. Сіль кухонна
  9. Юпітер
  10. Опади
  11. Комета
  12. Світлові явища

Завдання 2. Запропонуйте метод вивчення природи, за допомогою якого можна з’ясувати…

  1. Колір волосся в людини…(спостереження).
  2. Довжину листка хлорофітуму…(вимірювання).
  3. Розчинність солі у воді…(експеримент).
  4. Забруднення води в річці…(експеримент).
  5. Запах парфумів… (спостереження)
  6. Як утворюється іржа…(експеримент, спостереження)
  7. Як гіркне масло… (експеримент, спостереження).
  8. Скільки разів на рік квітне бузок… (спостереження).
  9. Випаровування води… (експеримент, спостереження).

ІV.  Мотивація навчальної діяльності.  Оголошення  теми, мети та завдань уроку.

Щодня кожен з нас спостерігає за навколишнім світом, який постійно змінюється.

  • Як називають зміни в навколишньому середовищі? (Зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі називають явищами природи).
  • Одним з явищ природи є зміна пори року.

Белая берёза под моим окном,

Принакрылась снегом, точно серебром.

  • Про яку пору року йдеться у цих рядках?     (Про зиму).
  • Що порівнює зі сріблом автор? (Автор порівнює зі сріблом сніг).
  • Що таке сніг? (Вода, яка перетворилася на сніг).
  • Як зміниться сніг навесні? (Він перетвориться на рідину).
  • Що таке лід, вода? (Стан, в якому може перебувати вода за різних умов).

Гадаю, що ви здогадалися, що сьогодні ми з вами будемо говорити про речовини та їх агрегатний стан. (Оголошення теми, мети та завдань уроку)

V. Вивчення нового матеріалу

1.  Агрегатний стан речовини. Розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстраційний експеримент.

  • Чим відрізняються між собою лід, вода і пара? (Вода-рідка, лід-твердий, пара-газоподібна).
  • Що спільного між ними? (Лід, пара і вода – це різний агрегатний стан води).
  • Що ви розумієте під поняттям агрегатний стан речовини? (Той стан в якому перебуває речовина за певних умов).

Стан, у якому перебуває речовина за певних умов називають агрегатним станом речовини .

  • У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У рідкому, твердому та газоподібному ).
  • Чи однаково розташовуються молекули речовини у різних агрегатних станах? (Ні).

Так, дійсно, у газоподібному стані молекули розташовані хаотично, на великій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами слабкі. У рідкому стані – хаотично, але на невеликій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами міцніші. У твердих сполуках молекули розташовані у певному порядку (кристалічна гратка), зв’язки між молекулами міцні.

  • Чи може речовина змінити свій агрегатний стан? (Так).
  • За яких умов? (При зміні температури).

Демонстраційний експеримент (проводить вчитель).

Шматочки подрібненого льоду насипають у суху пробірку, затиснену в пробіркотримачі, і рівномірно нагрівають над спиртівкою. Дотримуючись правил безпеки, розплавляють лід до утворення води, потім — підігрівають, до утворення пари.

За допомогою предметного скельця учитель демонструє явище конденсації (утворення води з пари).

В ході проведення досліду вчитель ставить навідні запитання:

  • Яке явище природи ви зараз спостерігаєте? (Нагрівання, випарову­вання, перетворення пари на воду).
  • При якій температурі починає кипіти вода? Замерзати?(Вода кипить при температурі 100?С, замерзає – при 0 ?С
  • Де в природі можна спостерігати явище випаровування? (Виси­хання білизни, калюж, води з акваріума тощо).
  • Від чого залежить стан речови­ни? (Від температури).

Таким чином, одна й та сама речовина може перебувати в трьох різних ста­нах — твердому, рідкому та газоподібному. Агрегатний стан речовини залежить від різних факторів, одним з яких є температура. (учні складають опорну схему).

Взимку ми спостерігаємо зміну агрегатного стану з рідкого до твердого внаслідок зниження температури. Це явище називають кристалізація.

Навесні температура підвищується і сніг тане, перетворюючись на рідину. Перехід з твердого стану у рідкий називають плавленням.

При підвищенні температури вода поступово переходить у газоподібний стан, утворюючи пару. Перехід з рідкого стану у газоподібний називають випаровуванням.

Досить часто восени при зниженні температури на склі вікон спостерігається волога. Це є прикладом перетворення води з пари у рідину. Це явище називають конденсацією.

2. Характеристика речовин різного агрегатного стану. Розповідь вчителя з елементами бесіди, робота з підручником, складання опорної схеми, демонстраційний експеримент.

Таким чином, ми з’ясували, що є речовини тверді, рідкі, газоподібні.

Завдання 1. Розподіліть запропоновані тіла чи речовини за групами:

А. Тверді (руки не піднімаємо)       Б. Рідкі (піднімаємо одну руку)  В. Гази (піднімаємо 2 руки)

  1. Молоко
  2. Олія
  3. Масло
  4. Алюміній
  5. Оцет
  6. Повітря
  7. Кисень
  8. Маргарин
  9. Пластилін
  10. Залізо

З’ясуємо, за якими ознаками ті чи інші речовини називають твердими, рідкими чи газоподібними.

а)  тверді речовини.

Особливістю твердих речовин є те, що всі вони мають власну форму. Наприклад, крейда, парафінова свічка. Форму твердої речовини можна змінити, але так чи інакше, вона в них є.

Проведемо дослід (виконує вчитель)

Беремо шматок пластиліну і опускаємо його у мірний циліндр з водою. Зафіксуємо рівень води. Виймаємо пластилін і змінюємо його форму.  Пластилін знову опускаємо у мірний циліндр і фіксуємо рівень води.

  • Чи змінився рівень води у циліндрі? (Ні).
  • Що вимірює мірний циліндр? (об’єм)
  • Якщо рівень води в обох випадках не змінився, то про що це говорить? ( Обєм води, а відповідно і твердого тіла не змінився)
  • Який можна зробити висновок? (учні складають опорну схему).

б) рідини.

На відміну від твердих тіл, рідини не мають власної  форми. Вони набувають форму посудини, у яку їх наливають. Якщо наповнити рідинами кілька посудин різної форми то можна побачити, що  всі рідини прий­мають форму посудини. Якщо будь-яку рідину перелити в іншу посудину, то во­на набуде іншої форми,  повторивши форму цієї посудини. (Демонстація колби, хімічного стакану, заповнених рідиною, яка заздалегідь підфарбована перманганатом калію, робота з підручником стор. 22, мал.17)

  • Який можна зробити висновок? ( Рідини не мають   власної   форми,   вони   набу­вають форми посудини, в яку їх наливають).

Вода, спирт, олія, молоко розтікаються по по­верхні, якщо їх вилити з посудини. Ми говоримо: «тече вода», «ллється молоко», «витікає пальне». Все це ілюструє властивість рідин, яку називають текучістю.

  • Де може бути використана ця властивість?

Вона використовується під час транс­портування рідин. Наприклад, вода по трубах над­ходить у будівлі, басейни і фонтани, нафта і рідке паливо тече у нафтопроводах, розплавлений метал металурги виливають у форми.

Наберемо у шприц води, закриємо його отвір і будемо тиснути на поршень (робота з підручником, мал. 18). Які б зусилля ми не прикладали, стиснути воду неможливо.

Коли ми наливаємо рідину в ту чи іншу посуди­ну, вона займає в ній певний простір. Простір, який займає рідина в посудині, називається об'ємом рідини.

  • Який можна зробити висновок? (Рідини мають свій власний об'єм, та не мають форми, набувають форму посудини, в яку налиті. Рідину не можна стиснути).

(учні складають опорну схему).

в) гази.

Уявіть, що ви йдете на вулицю грати у футбол. За допомогою насоса надуваєте м’яч, він набуває певної форми. Після першого кидка м’яч летить на дерево і потрапляє на гостру гілку

  • Що відбувається з м’ячем? (Повітря швидко виходить і він втрачає свою форму).

Таким чином, гази не мають власної форми та об’єму. .

Закриємо пальцем отвір шприца натиснемо на його поршень. Поршень без великих зусиль переміщується, бо  об'єм повітря зменшується (робота з підручником, мал. 11)

  • Який можна зробити висновок?  (Гази легко змінюють форму і об'єм,   легко стискуються).

Гази мають ще одну особливу властивість,  якої немає у твердих тіл та рідин. Вони займають весь наданий їм об’єм. (робота з підручником, мал. 20 стор.24)

Якщо колбу, заповнену газом поставити на порожню колбу, то через деякий час газ заповнить й другу колбу(учні складають опорну схему).

                                                  Агрегатний стан речовини

                                  ↓                                 ↓                                   ↓

                             Твердий                         рідкий                     газоподібний

                          має власну                не має  форми               не має власного

                      форму й об'єм.             зберігає об’єм                об’єму та форми

                                                             (не стискується)            (стискується

V. Узагальнення і систематизація вивченого. ( Виконання завдань)

  • Гра «Світлофор».
  • Червоний – ніЗелений – такЖовтий – не відповідає темі

А. Молоко

  1. Має форму.
  2. Має об’єм.
  3. Розтікається
  4. Складається з молекул.
  5. Стискується
  6. Набуває форми посудини в яку наливають.

А. Повітря

  1. Має форму.
  2. Має об’єм.
  3. Розтікається
  4. Являє собою суміш газів.
  5. Стискується
  6. Набуває форми посудини в яку наливають.
  7. Займає будь-який об’єм.

А. Пластилін

  1. Має форму.
  2. Має об’єм.
  3. Розтікається
  4. Форму змінює.
  5. Тіло неживої природи
  6. Набуває форми посудини в яку кладуть.

Завдання 1. Розподіліть запропоновані приклади за групами. (Робота з друкованими картками на дошці)

А. Плавлення             Б. Випаровування                    В. Конденсація                    Г. Кристалізація

  1. Невеличка калюжа влітку висохла.
  2. Масло розтопили.
  3. Восени на вікнах утворилася вода.
  4. Випрана білизна висохла.
  5. Кубик льоду у склянці розстав.
  6. Морозиво потекло
  7. Краплі дощу перетворилися на сніжинки.
  8. Сухе скло над парою стало вологим.

VІІ. Підсумки уроку

  • Висновки

Сформулюємо основні висновки уроку. (Учні пропонують свої варіанти, вчитель коригує і формулює основні висновки уроку).

  • Рефлексія

Завдання 2. Скласти Т-схему.

Я знав _____________________________________________ Я дізнався

                                                Я хочу дізнатися                                                    

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника §4,

2.  Дати відповіді на  запитання в кінці параграфу.

3.   Повторити § 3,5,6

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Стан, у якому перебуває речовина за певних умов називають агрегатним станом речовини.

Простір, який займає рідина в посудині, називається об'ємом рідини.(термінологічна робота)

Агрегатний стан речовини

                                 ↓                                      ↓                                    ↓

                             Твердий                         рідкий                     газоподібний

                          має власну                не має  форми               не має власного

                      форму й об'єм.             зберігає об’єм                об’єму та форми

                                                             (не стискується)            (стискується)

                                                          Зміна агрегатного стану

              ↓                                       ↓                                ↓                                              ↓

   Випаровування                    плавлення                      конденсація                          кристалізація

             Р – П                              Т – Р                                П – Р                                         Р - Т

Конспект уроку відповідає новій програмі з природознавства.





Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!