УРОК 1. Тема. Вступ. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі.

УРОК 1. Тема.  Вступ. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі. УРОК 1
Тема. Вступ. Хімія — наука про природу. Хімія в навколишньому світі.
Цілі уроку:
• сформувати в учнів поняття про хімію, предмет вивчення хімії,
• пояснити, що саме вивчає хімія;
• показати місце хімії серед наук про природу;
• показати позитивний та негативний вплив хімії на розвиток цивілізації.
• повторити відомості про речовини та хімічні елементи, вивчені в курсі «Природознавство».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Поняття і терміни: хімія, речовини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, вимоги до робочих зошитів, підручників та навчальних посібників;
Оголошення теми уроку, плану й основних цілей уроку.

II. Вивчення нового матеріалу
1. Що вивчає предмет «хімія».

Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчати новий шкільний предмет, який має назву хімія.
При вивченні того чи іншого предмету мабуть у кожного виникає питання: для чого, навіщо вивчати цей предмет і чи знадобиться він у житті? Тож давайте спробуємо з’ясувати: що собою являє предмет хімія і чи потрібно нам його вивчати?

1. Що вам потрібно для нормального життя?
(їжа, одяг, будинок, предмети побуту, машина тощо)

Так, дійсно, людині для життя необхідна вода та їжа. Люди мешкають у будинках, які збудовані із цегли, бетону, роблять ремонт, використовуючи будівельні суміші, лаки та фарби. Носять одяг із нейлону, шовку, ситцю, бавовни. Приймають ліки та вітаміни, коли застудились. Доглядають за собою, використовуючи мило, зубну пасту, крем.
Тобто матеріалів та засобів, які необхідні людині, дуже багато, і всі вони мають різні властивості, тому людям дуже важливо їх знати, щоб не нашкодити собі, а навпаки, використовувати з користю.

2. З чого складається земля під нашими ногами, сонце над головою, будинки, машини, рослини й наше власне тіло? ( з різних речовин)

Озирніться, і ви легко нарахуєте десятки, а то й сотні речовин, не схожих одна на одну.
Візьмемо наші підручники й зошити: вони виготовлені з паперу, картону, друкарської фарби, клею. Столи й парти зроблені з дерева, покриті фарбою, лаком, склеєні столярним клеєм. На стінах — крейда, шпалери, що приховують вапно штукатурки і цеглу. Тут, у класі, ми знайдемо скло віконне і лампове, мідь і гуму електропроводів, порцеляну патронів, чорнило, фарби різних кольорів, пластмасу і поліетилен.

3. Спробуйте самі назвати предмети, що так чи інакше не пов'язані з хімією.

Слід зазначити, що зробити це досить важко, оскільки все, що знаходиться навколо нас пов’язано з хімією.
У лісі, на вершині гір, на дні морському— усюди ви знайдете безліч хімічних речовин.
А яка розмаїтість властивостей панує серед цієї безлічі хімічних речовин! Одна має неймовірну твердість (алмаз), інша може бути розчавлена слабкою рукою дитини. В однієї речовини смак солодкий і ніжний, інша обпікає язик вогнем. Є речовини прозорі, блискучі, матові, брудно-сірі, сніжно-білі.

4. Наведіть приклади розмаїтості властивостей речовин. (У воді розчиняються різні речовини: цукор, сіль, природний газ, деревина – горять, кислота викликає опіки, потрапляючи на шкіру, бо реагує з вологою шкіри)

Так, є речовини, які не замерзають і залишаються рідкими за температури -250 °С, а є й такі, що не плавляться і залишаються твердими навіть у вогні електродуги. На іншу речовину не діє ні жар, ні холод, ні вогкість, ні пекучі кислоти. А до іншої речовини досить доторкнутися, і від теплоти рук вона розлітається вщент, з полум'ям і вибухом.
У природі все перебуває у вічному русі. Тисячі перетворень постійно відбуваються з речовинами. Одні речовини зникають, а замість них з'являються інші.

5. Спробуйте запропонувати такі перетворення з навколишнього життя, що належать до хімічних.
(Згоряння палива, гниття органічних речовин, іржавіння заліза, скисання молока)

На вигляд ця нескінченна зміна незліченної кількості речовин відбувається начебто без будь-якого порядку, але насправді це не так. Люди вже давно здогадалися, що за надзвичайною розмаїтістю природи приховуються єдність і простота. Було доведено, що всі тіла містять у собі ті самі найпростіші складові частини, які одержали назву «елементи».
Елементів зовсім небагато. Але вони здатні з'єднуватися один з одним у незліченних комбінаціях і сполученнях. Звідси й така надзвичайна різноманітність речовин, що зустрічаються на землі.

6. Наведіть приклади такої гармонії у природі?
(Алфавіт, що містить 32 літери, складає всі слова нашої мови, поеми та вірші, повісті й казки. У музиці поєднання тих самих семи нот і тонів народжують тисячі мелодій)

Елементи були виявлені не відразу. Багато які з них відомі людям із давніх часів, але минули століття, поки зрозуміли, що це справді елементи, а не складні речовини.

7. Які ви можете назвати хімічні елементи?
(Учні називають хімічні елементи, з якими познайомилися під час вивчення курсу «Природознавство».}
І навпаки, деякі складні речовини тривалий час приймали за елементи, тому що хіміки не знали, що їх можна розкласти. А деякі елементи так рідко траплялися на шляху людини або так приховалися від її очей, що відшукати їх коштувало величезних зусиль. Пошуки елементів велися вченими сотні років.

Отже, хімія — це наука про речовини та їх перетворення.
Хіміки вивчають склад речовин, будову, властивості, умови, за яких відбуваються перетворення та змінюються речовини, розмірковують, як можна їх використовувати, отримують нові речовини та передбачають їхні властивості.
Слід також зазначити, що хімія - це наука яка вивчає природу.

8. Які ще науки вивчають природу? (Природознавство, біологія, фізика, географія, астрономія тощо)

Хімія не лише копіює природу, наслідує її, а і з кожним роком усе більше починає перевершувати її. Народжуються тисячі й десятки тисяч-речовин, не відомих природі, з властивостями, дуже корисними та важливими для людини.
Перелік добрих справ, які робить хімія, воістину невичерпний. Адже всі прояви життя супроводжуються величезною безліччю хімічних процесів. Пізнати суть життєдіяльності без хімії, без знання її закономірностей неможливо. Хімія годує нас, одягає, взуває, надає блага, без яких неможливо сучасне цивілізоване суспільство.

2. Негативний вплив хімії на розвиток цивілізації

1. А чи завжди хімія приносить користь?

Хімія може завдати шкоду людині, якщо речовинами і матеріалами користуватися неправильно, не знаючи їх властивостей і впливу на людину і навколишнє середовище, особливостей їх хімічних перетворень.

2. Наведіть приклади негативного впливу хімічних речовин на людину і навколишнє середовище.
( забруднення навколишнього середовища відходами хімічних підприємств, отруєння нітратами через харчові продукти, радіаційне забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АС

Так, дійсно
„Сьогодні хімія завзято править,
Забруднює ґрунти, повітря, воду.
Пестицидами нас травить,
А ми на це даємо згоду.”


Хочу навести деякі приклади шкідливого впливу хімії на навколишнє середовище і відповідно на здоров’я людини.

За даними ООН, в атмосферу щорічно викидається близько 110 млн. т оксиду сірки; 70 млн. т оксиду азоту; 180 млн. т оксиду вуглецю; 70 млн. т неочищених отруйних газів; 60 млн. т зависли часток; 700 тис. т фреонів (сполук тяжких металів); 500 тис. тон свинцю; 100 тис. т токсохімікатів; 10 тис. т ртуті.
Щорічно кількість кисню в атмосфері зменшується на 10 млрд. т (цього вистачило б для дихання кількох десятків мільярдів чоловік).

Виникла реальна загроза зміни клімату і порушення енергетичного балансу планети, що пов'язано із значним збільшенням обсягу вуглекислого газу в атмосфері. При спалюванні органічного палива, вирубці лісів, розорюванні степів, гнитті, вулканічній діяльності його продукується дедалі більше. Це може призвести до підвищення середньорічної температури.
Слід також зазначити, що протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15°С. Впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6°С і, за деякими прогнозами, до середини XXI століття може зрости на 1,5-2,5°С, що неминуче призведе до так званого парникового ефекту, тобто до підвищення температури земної поверхні.. Небезпека такого явища непередбачувана, бо парниковий ефект змінить характеристики таких чинників, як опади, рух повітряних мас, морські течії, айсберги тощо. У середніх широтах значно збільшиться посушливість, клімат стане напівпустельним, внаслідок чого різко знизяться урожаї. На узбережжях очікується значне підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди, а отже - і затоплення великих ділянок суші. Це спричинить в багатьох країнах масштабне переміщення на-селення. Фахівці стверджують, що за останнє століття рівень Світового океану піднявся на 10-12 сантиметрів. Нині цей процес прискорився, і щорічно третина берегової лінії відступає приблизно на один метр, а в деяких прибережних регіонах, зокрема в штаті Луїзіана (США), до 30 м за рік.

У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Науці відомо понад три тисячі хімічних з'єднань, що володіють мутагенною активністю. Так, якщо в 1945 року було зареєстровано 0,7% народжених з цієї причини неповноцінних дітей, то сьогодні - понад 10% немовлят народжуються із спадковими дефектами. Це вказує на грізну небезпеку зміни генофонду людства.
Останнім часом спостерігається значна деформація озонового шару Землі як наслідок попадання у верхні шари атмосфери оксидів азоту, брому та хлорорганічних з'єднань (хлорфторвуглець), які і розкладають озон на кисень. Особливої шкоди озону завдають польоти висотних літаків та запуски космічних кораблів (зокрема на твердому паливі), вихлопні гази, що містять багато оксидів азоту. Теж саме стосується фреонів, що широко застосовуються в холодильниках, рефрижераторах, для очищення мікросхем, в аерозольних упаковках для лаків, дезодорантів, фарб і т. п. Щорічно виготовляється майже 1 млн. т фреонів ( 40% - у країнах ЄС, 35% - у США, приблизно по 10% - у Японії та на пострадянському просторі).

Надзвичайне занепокоєння викликає руйнування антарктичного озону (40-50%). Якщо раніше ця пульсуюча діра відновлювалася, то з 1987 року вона існує цілорічно і має тенденцію до розширення. У 1987 році озонова діра над Антарктидою охоплювала площу в 5 млн. км , а в 1990 році - майже в 10 млн. км . Помічено останнім часом зменшення озону над Арктикою (на 6%), що досить небезпечно для близьких до неї густозаселених районів, адже зменшення озонового шару лише на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та до зростання захворювань на рак шкір катаракти очей на 5-6% .

Великої шкоди завдають кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згорання палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах. Сірчана й азотна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані і випадають кислотними дощами. Наслідки цього надзвичайно тяжкі: гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виводяться із сівозміни ґрунти.
За оцінками експертів, викиди сірчаного ангідриту досягають 150 млн. тонн. На кожного жителя Європи припадає 46,6 кг сірки за рік.

Значної шкоди завдає отруйний тютюновий дим. Підраховано, що він забруднює повітря у сотні тисяч разів інтенсивніше, ніж будь-який металургійний чи хімічний комбінат. Палій сигарети вдихає повітря, забруднення якого в 384 рази перевищує гранично допустимі межі. Вважають, що тютюн шкідливіший у 4 рази, ніж вихлопні гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля. Що й не дивно, адже цей дим містить близько 200 особливо отруйних речовин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених палінням, щорічно вмирає 1,5 млн. чоловік, а витрати на лікування, пов'язані з цим злом, сягають 100 млрд. доларів щорічно.

Сучасна технічна цивілізація відвела Світовому океану роль гігантського смітника. Загальна вага забруднюючих відходів становить тут мільярди тонн на рік. Із них найбільш шкідливими є нафта і нафтопродукти - 5-10 млн. т; залізо -320 млн. т; азот і фосфор - 62 млн. т; вуглеводи - 1 млн. т; свинець - 200 тис. т; ртуть - 5 тис. т - щорічно. Моря й океани засмічені твердими і побутовими відходами (понад 20 млн. т), радіоактивними речовинами (внаслідок випробовування водневих бомб, ядерних реакторів, криголамів, підводних човнів і особливо захоронення контейнерів з радіоактивними відходами), що дорівнює десяткам Чорнобилів.
Світовий океан не витримує такого навантаження: гине морська флора і фауна. 70% нерестилищ Океану стали непридатними для виживання мальків, значна кількість цінних промислових риб (перуанський анчоус, каліфорнійська сардина, тріска, скумбрія, оселедці, багато видів морського окуня) або зовсім знищена, або на межі цього. Одних тільки дельфінів знищується 250 тис. щорічно Взагалі за останні два десятиліття кількість живих організмів в Океані зменшилась учетверо.

Постійно розширюються зони екологічних катастроф. До них, внаслідок аварій величезних нафтових танкерів, увійшли Північне, Балтійське, Ірландське, Баренцове та інші моря. Саме аварії спричинили так зване явище "червоних припливів". Мається на увазі гігантське розмноження раніш нікому не відомих одноклітинних водоростей, які подвоюються у розмірах менше, як за добу, покриваючи величезні акваторії. Такі ковдри заввишки 2 м і завширшки близько до 50 км поширились, зокрема біля берегів Скандинавії. "Червоні припливи", хоч їх колір може бути і жовтим і синьо-зеленим, вбираючи кисень, діють на все живе у воді як прес, призводять до задухи і загибелі всієї морської флори і фауни

Виснажуються джерела прісної води. Зафіксовано близько тисячі різновидів одних тільки хімічних забруднювачів, що надходять у водойми. Забруднення відбувається через надходження у водойми разом зі стічними водами різних шкідливих речовин органічного й неорганічного походження, іноді досить токсичних (миш'як, свинець, сірководень, мідь, кадмій, ртуть, хром, фтор, різні кислоти та мінеральні солі).
Великої шкоди водам завдає спуск у них теплих вод різних енергетичних установок (ТЕС, АЕС). Це призводить до порушення умов нересту риб, їх захворювання і навіть загибелі (якщо температура сягає понад 30 градусів). Загрозливого масштабу набуло надходження у водойми комунально-побутових відходів, що несуть із собою багато небезпечних для флори і фауни вірусів, бактерій, грибків тощо. Масштаби цього лиха такі, що водойми, річки самостійно вже не можуть подолати зростаюче антропогенне навантаження.

На сьогодні вода майже в половині всіх річок і озер непридатна не лише для життя, а й для нормального існування мешканців водойм. Так, тільки від уживання недоброякісної води щорічно вмирає майже 1 млн. мешканців планети. Найбільші ріки світу (Рейн, Ганг, Міссісіпі, Амазонка, Сена, Дунай, Волга, Дністер, Дніпро та ін.) в катастрофічному стані. Тому, мабуть, зовсім не випадково ми бачимо на прилавках крамниць чисту воду для пиття, ціна якої, до речі, відповідна до ціни мінеральної.

Більше 30% продуктів харчування, які вживають жителі пострадянського простору, отруєні нітратами, фосфатами, пестицидами, ртуттю, радіоактивними речовинами, що становлять постійну загрозу їх здоров'ю. У районах інтенсивного застосування пестицидів загальна захворюваність дітей у п'ять разів вища, ніж в екологічно чистих районах, надто частими є хвороби шкіри, органів дихання, травлення, відставання у фізичному розвитку. Виявлено прямий зв'язок між застосуванням пестицидів і захворюванням на туберкульоз, цироз печінки, хронічні гепатити, дитячою смертністю.

Так, за кількістю промислового бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць в Європі. Через це тут середня тривалість життя - 66 років, тоді як у Японії, Швейцарії, Ісландії та США -75-79 років. Нині Україна за тривалістю життя чоловіків посідає 29 місце в Європі і 49 місце у світі; жінок - відповідно 27 і 39 місця.

За показниками дитячої смертності Україна посідає одне з перших місць у світі, як і за показниками кількості онкологічних захворювань. З 1992 року смертність у нашій державі перевищує народжуваність.

Мірилом помилок сучасної цивілізації став Чорнобиль. Аварія планетарного масштабу має страшні і довготривалі наслідки. З району ядерної катастрофи були виселені понад 200 тис. мешканців з 2000 населених пунктів. Забруднено величезні території. Потужність аварії на ЧАЕС у 300 разів перевершила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. З 1987 року лише в Києві кількість онкологічних захворювань збільшилась утричі, захворювань крові в 6 разів, ендокринної системи - в 6,5 рази, органів дихання 31 раз. 10 тис. ліквідаторів-чорнобильців уже померли (кожний десятий).

Отже, ви бачите, що хімія, з одного боку потрібна людині, з іншого-доволі небезпечна, якщо не вміти нею користуватися.

Який можна зробити висновок?

Кожна людина має оволодівати хімічними знаннями і головне-вміти правильно ними користуватися на практиці.

III. Закріплення нового матеріалу
Бесіда.
1. Що вивчає наука хімія?
2. Наведіть приклади знайомих вам речовин, що мають різні властивості.
3. Чому потрібно вивчати хімію?

IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання
-- Підготувати повідомлення з теми: Короткі відомості з історії розвитку хімії.
--Творче завдання. Підготувати розповідь з теми «Яким було б життя, якби люди не знали хімії».



ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Хімія — це наука про речовини та їх перетворення.

Предмет вивчення хімії: хімічні елементи та їх сполуки,
хімічні перетворення сполук,
закономірності, які керують хімічними перетвореннями.


Список використаної літератури:
1. Усі уроки хімії. 7 клас/ І. Ю. Старовойтова, О.В. Люсай.-Х.: Вид. група "Основа", 2007.-144 с.

2. Толстоухов А.В. Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошук стратегем.- К.: "Знання України", 2001. - 333 с.- Бібліогр.: С. 317-332.




Вам сподобалася ця інформація?



Поділіться з друзями

Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!